Клініко­ендокринологічні та ехографічні особливості ретрохоріальних гематом

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-01.1-06
УДК 618.344-003.215-039:616.43/.45

Мета дослідження: вивчити клініко-ендокринологічні та ехографічні особливості ретрохоріальних гематом.
Матеріали та методи. Обстежено 115 вагітних, у 95 з них (основна група) І триместр ускладнився загрозою переривання вагітності з відшаруванням хоріона й утворенням внутрішньоматкової гематоми, у 20 вагітних (контрольна група)
I триместр мав неускладнений перебіг. Проводили загальноклінічне, лабораторне обстеження, що включає загальний і біохімічні аналізи крові, коагулограму, дослідження концентрації хоріонічного гонадотропіну людини в динаміці. Крім того, визначалися біохімічні маркери хромосомних аномалій (альфа-фетопротеїн і хоріонічний гонадотропін людини). Пацієнткам основної групи виконували ультразвукове дослідження з доплерометрією кожні 7–10 днів, при якому враховувалися локалізація, об’єм внутрішньоматкової гематоми, морфологічне дослідження плаценти і матеріалу з порожнини матки при мимовільному перериванні вагітності.
Результати. Жовте тіло в яєчнику визначалося у 50 (52,6%) пацієнток у вигляді утворення округлої форми. Середній діаметр становив 20,9 ± 4,8 мм, менше 18 мм – у кожної четвертої пацієнтки – 12 (24,0%), більше 25 мм – у кожної п’ятої – 10 (20,0%). Ширина периферичного контуру в середньому становила 3,8 ± 1,1 мм, менше 2,5 мм зареєстрована у 3 (6,0%) спостереженнях із 50. Поодинокі колірні локуси реєстрували у 19 (38,0%), множинні – у 27 (54,0%) пацієнток і в 4 (8,0%) локусів васкуляризації не спостерігалося. У 45 (47,4%) спостереженнях жовте тіло не візуалізувалося. З них у 25 (55,6%) термін вагітності був 12 і більше тижнів, у 4 (8,9%) – в терміні 11–12 тиж, у 7 (15,6%) – в терміні 9–10 тиж і в 9 (20,0%) – при терміні вагітності менше 8 тиж. У подальшому у 8 (40,0%) пацієнток із 20 (з відсутністю жовтого тіла при УЗД в терміні до 12 тиж) вагітність перервалась у I триместрі, причому найбільший відсоток викиднів (7–87,5%) відзначено у вагітних з відсутністю жовтого тіла за даними
УЗД у терміні 8 і менше тижнів (р < 0,05). Надалі із 46 пацієнток із зміненою структурою жовтого тіла (за даними ультразвукового і доплерівського дослідження жовтого тіла) у кожної п’ятої – у 9 (19,6%) зафіксовано рецидиви загрозливого викидня в II триместрі.
Висновки. Чинниками ризику виникнення відшарування хоріона з утворенням внутрішньоматкової гематоми є запальні захворювання органів малого таза, дисменорея, ектопія шийки матки і втрата вагітності в анамнезі. Ехографічна
оцінка об’єму і локалізації гематоми, ембріона і структур плодового яйця в I триместрі, доплерометричне дослідження жовтого тіла яєчника має велике діагностичне значення щодо результатів вагітності.