Особливості консервативного лікування нетримання сечі у жінок

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-01.1-19
УДК 616.62-008.222-055.2-08-039

Мета дослідження. Оцінити ефективність консервативного лікування нетримання сечі у жінок.
Матеріали та методи. I-я група – 40 пацієнток (середній вік 43,0±4,1 років) з імперативним нетриманням сечі отримували комплексну консервативну терапію. У свою чергу пацієнтки даної групи залежно від методів лікування були розділені на 2 підгрупи: до 1-ої (I) підгрупи увійшли 20 жінок, які отримували базисну терапію (антимускаринові препарати, препарати, що поліпшують метаболізм детрузора, фізіолікування, лікувальна фізкультура для зміцнення м'язів тазового дна і вправи Кегеля); до 2-ої (I) підгрупи увійшли 20 пацієнток, яким базисна терапія була доповнена прийомом α1-адреноблокаторів. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні інструментальні, лабораторні та статистичні методи.
Результати. Базисна терапія з використанням α1-адреноблокаторів у пацієнток з імперативним нетриманням сечі сприяє відновленню біоелектричної активності на рівні детрузора і сфінктера уретри, що призводить до нормалізації резервуарної і евакуаторної функції сечового міхура і замикальної функції сфінктера уретри. За даними результатів УЗД м’язів-леваторів з доплером у пацієнток з імперативним нетриманням сечі до лікування наголошувалося статистично значиме зменшення показників ширини м’язів-леваторів на всіх трьох рівнях, підвищення показників Vps і RI порівняно з групою контролю, що свідчить про ізотонічне скорочення м’язів-леваторів. Після лікування в 1-ій підгрупі хворих статистично значимих змін у відновленні досліджуваних параметрів не спостерігалося. У 2-ій підгрупі пацієнток після лікування реєструвалося статистично значиме збільшення показників ширини м’язів-леваторів на всіх трьох рівнях на 54,7%; 51,8% і 59,9% відповідно (у всіх випадках р<0,05). Показник Vps знизився на 35,1%, а показник RI на 32,3% (у обох випадках р<0,05).
Заключення. Отже, на тлі проведеного комплексного консервативного лікування пацієнток з імперативним нетриманням сечі, відмічено усунення ізотонічного скорочення м’язів-леваторів, що сприяло підвищенню ефективного перерізу сечовипускального каналу і зниженню максимального уретрального і детрузорного тиску. В даному випадку позитивна дія консервативного лікування більшою мірою пов'язана з α1-адреноблокаторами (2-я підгрупа).