Особливості функціонального стану гіпофізарно­яєчникової та імунної системи за наявності проліферативних процесів ендометрія у жінок різного віку

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.2-09
УДК 618.14-007.415:611.664]-06:618.11-002:616.432]-008-039:612.017

Мета дослідження: вивчити особливості функціонального стану гіпофізарнояєчникової та імунної системи за наявності проліферативних процесів ендометрія у жінок різного віку.
Матеріали та методи. Організаційний і методичний підхід полягав у тому, що методом суцільної вибірки в дослідження щодо вивчення стану ендометрія було включено 647 жінок (основна група) з патологією слизової оболонки матки. З них 138 пацієнток з доброякісними гіперпластичними процесами ендометрія, зокрема жінки із залозистою і залозисто-кістозною гіперплазією ендометрія, та 509 пацієнток з морфологічними варіантами раку ендометрія, що найчастіше зустрічаються. До контрольної групи включено 67 жінок без патології ендометрія. Лабораторні методи досліджень включали біохімічні, ендокринологічні та імунологічні показники.
Результати. Загальне число кореляційних зв’язків між оцифрованими нами параметрами імунного статусу зростає майже втричі при збереженні переважання позитивних зв’язків. Це безперечне свідоцтво функціональної напруги імунітету при його специфічних реакціях на пухлинний процес. Більш тісними, ніж у контролі, стають зв’язки серед показників всіх ланок імунітету: клітинного, гуморального і фагоцитарного. Крім того, визначаються нові принципово важливі кореляційні зв’язки, що відображають тісну взаємодію ланок імунної системи в процесі імунної протипухлинної відповіді при високодиференційованих пухлинах ендометрія. У пацієнток з низькодиференційованою аденокарциномою зафіксовано відокремлення роботи основних ланок імунної системи і зниження їх функціональних можливостей, особливо фагоцитарної ланки. Кількість взаємозв’язків імунологічних показників у хворих з низькодиференційованою аденокарциномою порівняно з контролем збільшена. Привертає увагу відсутність будь-яких кореляцій між показниками клітинної і гуморальної ланок з параметрами, що характеризують функціональну активність фагоцитів. Водночас внутрішньосистемні кореляції фагоцитарної ланки складають практично чверть від всіх виявлених залежностей і відображають наявність високого функціонального навантаження на фагоцитоз. Проте рівень показників цієї ланки (фагоцитарний індекс, фагоцитарне число, час виходу на пік кривої індукованості) не дозволяє зробити висновок про його високі можливості. Отримані дані, з урахуванням вікових особливостей показників, свідчать про досить збалансовану роботу імунної системи у жінок без патології ендометрія і пацієнток з доброякісними гіперпластичними процесами ендометрія.
Висновки. Встановлено, що при патогенетичному варіанті раку ендометрія наголошується активація клітинної ланки імунної системи, яка обумовлена гіперестрогенією; функціональна активність фагоцитарної ланки у цих хворих знижена при збереженні можливості презентації антигенів. При другому варіанті захворювання можливості клітинної ланки пригнічувані з розвитком дисбалансу імунорегуляторних субпопуляцій за рахунок гіперсекреції стресових гормонів, а фагоцитарного – знижені з виснаженням метаболічних резервів клітин і різким обмеженням презентаційних здібностей. При першому  патогенетичному варіанті раку ендометрія найбільш виражений вплив на метаболічні процеси гіперестрогенії за відсутності антипроліферативної дії прогестерону, а при другому варіанті більше значення для проліферації пухлинної тканини має поєднання гіперінсулінемії з підвищеною концентрацією соматотропіну, амінокислот, що призводять до стимуляції транспорту в клітини пухлини і збільшенню синтезу білка. Отримані дані необхідно враховувати при розробці алгоритму діагностичних
та лікувально-профілактичних заходів.