Особливості вазомоторних порушень у перименопаузальному віці

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.2-10
УДК 618.173-036.3-009.86

Мета дослідження: вивчити особливості вазомоторних порушень у жінок перименопаузального віку.
Матеріали та методи. Відповідно до поставленої мети дослідження було обстежено 90 жінок віком від 45 до 55 років, середній вік становив 47,9 ± 5,4 року. Для оцінки наявності і ступеня тяжкості клімактеричних розладів підраховували модифікований менопаузальний індекс. Критеріями включення пацієнток у дослідження були: вік жінок від 45 до 55 років, відсутність в анамнезі оперативних втручань на придатках матки, наявність регулярного і нерегулярного менструального циклу. Критеріями виключення пацієнток з дослідження були: оперативні втручання на придатках матки, включаючи діатермокаутеризацію і біопсію яєчників. Усі пацієнтки були розподілені на групи залежно від показників модифікованого менопаузального індексу. До І групи увійшли 48 пацієнток з показниками модифікованого менопаузального індексу 55,2 ± 2,9 і вазомоторними проявами клімактеричного синдрому; до ІІ групи – 42 пацієнтки з показниками модифікованого менопаузального індексу 26,0 ± 2,6 і без вазомоторних проявів клімактеричного синдрому. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи.
Результати. Клініко-статистична характеристика обстежених жінок дозволила виявити високу частоту гінекологічної і соматичної захворюваності у пацієнток обох груп. Соматичний анамнез виявився обтяженим як у пацієнток з вазомоторними проявами клімактеричного синдрому, так і без них: частота захворювань травної системи (в 1,9 раза) і щитоподібної залози (в 1,5 раза) була достовірно вище у ІІ групі, варикозна хвороба (в 1,8 раза) і захворювання опорно-рухового апарату (у 2,6 раза) зустрічалися частіше у І групі обстежених жінок (р < 0,05). Це пояснює достовірно вищу частоту оперативних втручань на щитоподібній залозі (у 3,9 раза) у пацієнток II групи (р < 0,05). У пацієнток з вазомоторними проявами клімактеричного синдрому достовірно частіше (в 1,5 раза) відзначали в анамнезі тонзилектомію (р < 0,05). Незважаючи на те, що захворювання органів репродуктивної системи були виявлені у більшості обстежених, жінки без вазомоторних проявів клімактеричного синдрому достовірно частіше (у 2,3 раза) страждали на доброякісні захворювання яєчників і запальні захворювання статевих органів, ніж у групі жінок з вазомоторними проявами (р < 0,05).
Висновки. Результати проведеного дослідження продемонстрували, що в обстежених нами жінок спостерігалося достовірне зниження якості життя, показників гормонального гомеостазу, а також зміни ультразвукових параметрів оваріального резерву ще до появи вазомоторних порушень як однієї з клінічних ознак клімактеричного синдрому, причому згодом зміни лише посилювалися.