Характеристика мікробіоти слизової оболонки репродуктивного тракту у пацієнток з гіперплазією ендометрія у поєднанні з хронічним ендометритом та оптимізована програма реабілітаційної терапії та преконцепційної підготовки

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2022-02-8
УДК 618.145-007.61(048.8)

Етіологія і патогенез гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ) на сьогодні достеменно не відомі, окремі сторони патогенезу залишаються суперечливими та дискусійними.
Мета дослідження: оцінювання мікробіоти слизової оболонки репродуктивного тракту у пацієнток з субфертильністю на тлі гіперплазії ендометрія, поєднаної із хронічним ендометритом, та розроблення оптимізованої програми лікування і реабілітації.
Матеріали та методи. Виконано комплексне клініко-лабораторне обстеження 54 пацієнток репродуктивного віку із субфертильністю на тлі гіперплазії ендометрія та хронічного ендометриту.
Для оцінювання ефективності терапії сформовано дві групи: основна група – 30 пацієнток, які отримували оптимізовану програму лікувально-реабілітаційних опцій, група порівняння – 24 пацієнтки, які отримали класичну загальноприйняту терапію.
Для контрольних клініко-лабораторних та морфологічних досліджень використовували ендометрій 20 гінекологічно здорових жінок.
Запропоновано персоніфіковану програму післяопераційного супроводу: базова антибіотикотерапія, доповнена терапією бактеоріофагами, противірусна терапія, імуномодулюючі, ангіопротекторні та венотонізуючі середники, корекція наслідків ішемії, корекція метаболічних порушень, відновлення морфофункціонального потенціалу ендометріальної тканини з використанням індивідуалізованої гормональної терапії.
Результати. ГПЕ стали прерогативою всіх пацієнток досліджуваної групи, причому у 19 (35,2%) реєстрували поліпи ендометрія, у 35 (64,8%) – поєднання гіперплазії та поліпів.
Результати бактеріологічного дослідження продемонстрували значиму частку відхилень у вагінальному біоцинозі, що проявляється достовірним зниженням частоти виділень основних кислотоутворюючих лактобацил порівняно із здоровими пацієнтками.
Після використання запропонованої лікувальної програми покращення самопочуття, зменшення больових відчуттів та зниження гіперсекреторних патологічних виділень відзначили усі пацієнтки, результати контрольної пайпель-біопсії з мікробіологічним дослідженням ендометрія через 3 міс після закінчення курсу лікування демонстрували стерильні посіви у 97% проб.
Протягом року спостереження спонтанна вагітність із 30 осіб, хто отримував прегравідарну підготовку в основній групі, настала у 14 (46,7%) випадків, із 16 жінок, включених у програму ДРТ, вагітність настала у 7 (43,7%).
Висновки. Проведення прегравідарної підготовки разом із оптимізацією програми антибактеріальної терапії з використанням раціональних антимікробних засобів, сучасних ферментних препаратів для зменшення інтенсивності фіброзування строми, індивідуалізованої гормональної корекції, засобів, що покращують наслідки ішемії та зміни мікробіоти слизової оболонки, дозволяють відновити морфофункціональні порушення в ендометрії.