Порівняльні аспекти вагітності та пологів у жінок із безпліддям різного генезу

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2022-04-11
УДК 618.177-02:618.3/.5

Мета дослідження: вивчення порівняльних аспектів клінічного перебігу вагітностіта перинатальних наслідків розродження у жінок із безпліддям різного ґенезу.

Матеріали та методи. Було обстежено 90 пацієнток із безпліддям в анамнезі,вагітність у яких настала в результаті екстракорпорального запліднення. У 1групу увійшли 30 пацієнток із трубно-перитонеальним безпліддям, зокрема13,3% – з абсолютним трубним безпліддям (відсутність обох маткових труб).До 2 групи включено 30 пацієнток з ендокринним безпліддям в анамнезі. У 3групу увійшли 30 пацієнток із чоловічим фактором безпліддя.Аналіз наслідків вагітності проводили залежно від гестаційного терміну, успівставленні з яким розрізняли: вагітність, що не розвивається, та мимовіль-ний викидень у І триместрі, пізній мимовільний викидень у ІІ триместрі, перед-часні пологи від 28 до 34 тиж гестації, передчасні пологи в терміні 34–37 тиж,своєчасні пологи. Несприятливими вважали наслідки вагітності за наявностірепродуктивних втрат у І та ІІ триместрах, а також передчасні пологи. Результати досліджень опрацьовували методом варіаційної статистики з викорис-танням параметричних та непараметричних методів.

Результати. При диференційному підході з урахуванням етіології безпліддябуло встановлено, що висока частота затримки росту плода характерна тіль-ки для пацієнток з ендокринним безпліддям в анамнезі (23,3%), тоді як час-тота цього ускладнення при трубно-перитонеальному безплідді в анамнезістановила 6,7%, а при чоловічому безплідді була в рамках загально-популя-ційних значень (3,3%). За даними літератури, така частота становить від 18%до 29,3%, що в 6–9 разів вище, ніж у популяції (27-th World Congress of Fertilityand Sterility, 2019).Отримані нами дані відрізняються від літературних, що можна пояснити від-сутністю багатоплідних вагітностей. Обтяжений акушерсько-гінекологічнийта соматичний анамнез, ускладнення перебігу вагітності у пацієнток після екс-тракорпорального запліднення визначають метод розродження.Незалежно від причини безпліддя у дослідженні частота кесарева розтинустановила 32,3%, що у 2–3 рази нижче того, що наводилось у літературі (27-th World Congress of Fertility and Sterility, 2019 – 71,9%), позаяк у дослідженнібрали участь пацієнтки з одноплідною вагітністю.

Заключення. Репродуктивні втрати та ускладнення вагітності більшою міроюобумовлені генезом безпліддя. Крім того, на перебіг та наслідок І триместра вагітності, незалежно від причини безпліддя, несприятливо впливає такеускладнення стимуляції овуляції, як синдром гіперстимуляції яєчників. Виражені гормональні порушення в ранні терміни (як першочергово існуючі, так іятрогенні) створюють передумови для розвитку ускладнень у більш пізні терміни вагітності (загроза переривання, істміко-цервікальна недостатність, пре-еклампсія, затримка росту плода). Незважаючи на те, що пацієнтки після екстракорпорального запліднення вхо-дять до групи високого ризику щодо невиношування вагітності і передчаснихпологів, при адекватному індивідуальному підході можливе досягнення висо-кої частоти благополучних наслідків – «take home baby». Індивідуальний підхіддо вибору методу розродження з урахуванням причини безпліддя в анамнезіслугує вирішенню актуального завдання сучасного акушерства – зниженнючастоти кесарева розтину.