Тактика прогнозування плацентарної дисфункції у жінок з обтяженим репродуктивним анамнезом

Автор(и)

  • Олена Сусідко Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Ключові слова:

плацентарна дисфукція, обтяжений репродуктивний анамнез, прогнозування

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2022-04-12
УДК 618.177-089.888.11-06:616-053.31-036.1

Мета дослідження: розроблення тактики прогнозування плацентарної дис-функції у жінок з обтяженим репродуктивним анамнезом після допоміжнихрепродуктивних технологій.

Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 100 вагітних післядопоміжних репродуктивних технологій і їх новонароджених (основна група).До групи порівнянню увійшли 50 жінок аналогічного віку, в яких вагітність на-стала природним чином.У комплекс проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні,допплерометричні, кардіотокографічні, ендокринологічні, морфологічні істатистичні.Результати. Жінки були розподілені на три 3 профілі активності за силою екс-пресії прогестеронових і естрогенових рецепторів в ендометрії і локальногоімунітету – високоекспресивний, середньоекспресивний і низькоекспресив-ний. Ми проаналізували особливості анамнезу пацієнток кожного профілю.До високоекспресивного профілю (I група) увійшли жінки, які мали схильністьдо гіперпластичного синдрому у формі доброякісних пухлин матки та яєчни-ків, залізистої гіперплазії ендометрія з дисменореєю. За результатами імуно-гістохімії була відзначена висока експресія і прогестеронових, і естрогеновихрецепторів як у стромі, так і в залозах +7, +8.До середньоекспресивного профілю (II група) включено молодших жінок з не-обтяженим соматичним анамнезом, з нормальним менструальним циклом. Зарезультатами імуногістохімії експресія прогестеронових рецепторів у стромі ста-новила 5+, 6+, у залозах 6+, 7+; естрогенових від 4+ до 6+ і в стромі, і в залозах,тобто експресія прогестеронових рецепторів дещо вище, ніж естрогенових.Пацієнток низькоекспресивного профілю (III група) характеризувала високачастота цивільних шлюбів, ранній початок статевого життя, часта зміна стате-вих партнерів, хворобливі, нерегулярні менструації, високий рівень запальнихзахворювань органів малого таза, хронічна внутрішньоматкова інфекція. Дляних було характерне частіше первинне безпліддя тривалістю від 2 до 10 років.У даному профілі експресія рецепторів була найбільш низька (менше 4+), при-чому в двох випадках рецептори були відсутні зовсім.

Висновки. Встановлено, що найбільш діагностично значущими у формуванніпервинної плацентарної недостатності є показники резервного запасу яєчни-ків антимюллерова гормону, інгібіну-В і підвищені значення маркера плацен-тарної дисфункції TGF-pl. Провідним патогенетичним механізмом розвиткуплацентарної дисфункції після допоміжних репродуктивних технологій буловиявлення трьох профілів активності ендометрія: високоекспресивного, се-редньоекспресивного і низькоекспресивного.Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритмупрогностичних і діагностичних заходів після застосування допоміжних репро-дуктивних технологій.

Біографія автора

Олена Сусідко, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

##submission.downloads##

Опубліковано

22.01.2023

Як цитувати

1.
Сусідко О. Тактика прогнозування плацентарної дисфункції у жінок з обтяженим репродуктивним анамнезом. par [інтернет]. 22, Січень 2023 [цит. за 07, Жовтень 2025];2(4):97-102. доступний у: http://www.par.org.ua/index.php/par/article/view/103