Невиношування та перинатальна патологія у жінок після невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій
Ключові слова:
невиношування, перинатальна патологія, допоміжні репродуктивні технології, профілактикаАнотація
DOI: 10.52705/2788-6190-2023-01-04
УДК 618.177-089.888.11-089.168:618.3/.7-06:618.39-084
Мета дослідження: зниження частоти невиношування вагітності та перинатальних ускладнень у жінок із невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій в анамнезі на підставі проведення клінічних, інструментальних, лабораторних та мікробіологічних досліджень, а також розробки удосконаленого алгоритму діагностичних та лікувально -профілактичних заходів.
Матеріали та методи. Усього було обстежено 100 жінок, що завагітніли після допоміжних репродуктивних технологій, яких було розподілено на відповідні групи та підгрупи. До 1-ї групи увійшли 50 жінок, що завагітніли після застосування допоміжних репродуктивних технологій і у них були використаний традиційний алгоритм: підгрупа 1.1 – 25 жінок, у яких були 1–2 невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій і підгрупа 1.2 – 25 пацієнток після трьох і більше невдалих
спроб допоміжних репродуктивних технологій. До 2-ї групи включено 50 жінок, які завагітніли після застосування допоміжних репродуктивних технологій та проведених за удосконаленим нами алгоритмом профілактики невиношування: підгрупа 2.1 – 25 жінок, у яких були 1–2 невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій і підгрупа 2.2 – 25 пацієнток
після трьох і більше невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій. До контрольної групи увійшли 25 жінок, які народжують у віці з 21 до 30 років, репродуктивно та соматично здорові. У ході дослідження були застосовані клінічні, ехографічні, кардіотокографічні, доплерометричні, ендокринологічні, імунологічні, мікробіологічні та статистичні методи.
Результати. Сумарна частота репродуктивних втрат у жінок із невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій становить 31,1% (мимовільне переривання у І триместрі – 12,0%; недоношування у ІІ триместрі – 9,1%; передчасні пологи у ІІІ триместрі – 10,0%). У жінок із трьома та більше невдалими спробами рівень репродуктивних втрат вище на 24,8% (43,5% та 18,7% відповідно). Перинатальні втрати становлять 86,9‰ у жінок з 1–2 невдалими спробами
допоміжних репродуктивних технологій та 95,2‰ – при трьох та більше.
Провідними причинами перинатальних втрат є респіраторний дистрес-синдром на фоні інтраамніального інфікування та передчасне відшарування нормально-розташованої плаценти. Провідними формами постнатальної захворюваності новонароджених від жінок із невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій є постгіпоксична енцефалопатія (31,4% – при трьохта більше невдалих спроб та 28,6% – при 1–2) і реалізація внутрішньоутробного інфікування (18,9% та 14,2% відповідно).
Висновки. Продемонстровано, що високий рівень невиношування вагітності, передчасних пологів та перинатальної патології у жінок після невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій обумовлений ендокринологічними, імунологічними та мікробіологічними змінами внаслідок масивної гормонізації при використанні неодноразових спроб допоміжних репродуктивних технологій. Отримані дані дозволили науково обґрунтувати необхідність удосконалення
алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у жінок із невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій в анамнезі з метою зниження частоти невиношування вагітності та перинатальної патології.
