Безпліддя у жінок із доброякісною патологією грудних залоз
Ключові слова:
безпліддя, патологія грудних залоз, лікуванняАнотація
DOI: 10.52705/2788-6190-2023-01-10
УДК 618.19-006.03-055.2:618.177-08
Мета дослідження: підвищення ефективності лікування безпліддя у жінок з патологією грудних залоз на підставі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних і гемодинамічних особливостей та удосконалення алгоритму допоміжних репродуктивних технологій.
Матеріали та методи. У дослідження включено 90 жінок, які перебували на лікуванні безпліддя за різними методиками, зокрема і допоміжних репродуктивних технологій.
Дослідження носили поетапний характер: 1 етап – формування основної (n=60) і контрольної груп (n=30) відповідно до наявності та лікування патології грудних залоз; 2 етап – аналіз чинників ризику патології грудних залоз; 3 етап – клініко-лабораторне обстеження жінок основної групи; 4 етап – формування 1-ї (n=30) і 2-ї груп (n=30) відповідно до методів лікування мастопатії; 5 етап – оцінювання впливу різних способів стимуляції суперовуляції на стан грудних залоз.
Методи дослідження: клінічні, ехографічні, ендокринологічні, статистичні.
Результати. У пацієнток з різними причинами безпліддя частіше фіксували дифузну форму фіброзно-кістозної мастопатії (трубний або чоловічий чинники – 60,0%; поєднанні чинники – 52,0%, ановуляція – 51,4%) порівняно із вузловою формою (14,3%; 8,0% та 4,0% відповідно).
Під час використання короткого протоколу стимуляції суперовуляції у жінок з вузлуватою формою мастопатії у 26,6% випадків реєстрували появу нових вузлів або збільшення розмірів тих, що раніше існували, а у 12,5% жінок зафіксовано вузлувату форму. При застосуванні довгого протоколу це відбувається набагато рідше (5,5% випадків).
Клінічна ефективність лікування безпліддя у жінок з патологією грудних залоз при використанні короткого протоколу становить 33,3%, а довгого – 50,0%. Основними ускладненнями вагітності є мимовільне переривання у І триместрі
(20,0% та 6,7%) та передчасні пологи – 20,0% та 6,7% відповідно.
Заключення. Результати проведених досліджень свідчать, що наукове завдання щодо використання допоміжних репродуктивних технологій у жінок з патологією грудних залоз є достатньо актуальним і своєчасним.
Використання удосконаленого нами алгоритму дозволяє підвищити ефективність лікування безпліддя та забезпечує низький рівень перинатальної патології. Практичне впровадження отриманих результатів дозволить покращити
лікування безпліддя без погіршення патології грудних залоз.
