Клінічні особливості вегетативної нервової системи та їх кореляційні взаємозв’язки з порушенням психоемоційного стану у жінок з гіпертензивними розладами під час вагітності
Ключові слова:
вагітність, гестаційна гіпертензія, прееклампсія, вегетативна дисфункція, психоемоційний станАнотація
DOI: 10.52705/2788-6190-2023-02-1
УДК 618.3-06.612.817.3
Мета дослідження: вивчення клінічних характеристик і кореляційних взаємозв’язківміж ознаками дисфункції вегетативної нервової системи (ВНС) та порушеннямипсихоемоційного стану у вагітних з гестаційною гіпертензією/прееклампсією тавагітних з гіпертензивними станами під час попередньої вагітності.
Матеріали та методи. Обстежено 124 вагітних з гестаційною гіпертензією/прееклампсією (перша група), 48 вагітних з гіпертензивними станами під часпопередньої вагітності (друга група). До групи контролю увійшли 35 жінок з фізіологічним перебігом гестації. Проведено дослідження вегетативного статусу за допомогою опитувальників суб’єктивної та об’єктивної оцінки вегетативного статусу О. М. Вейна, розра-хунку вегетативного індексу Кердо (ВІК) та вивчення психоемоційного стану на підставі психологічного тесту САН і шкали реактивної та особистісноїтривожності Спілбергера–Ханіна.Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично на основі пакета ста-тистичного аналізу на базі Microsoft Excel та «Statistica 10.0».
Результати. У всіх вагітних першої групи виявлена вегетативна дисфункція, у 71,8% виражені зрушення, з переважанням гіперактивації симпатичної ланки в асоціаціїіз розладами психоемоційного статусу, які виражалися у збільшенні кількості балів за шкалами суб’єктивної (36,03±4,08) та об’єктивної оцінки вегетативногостатусу (44,28±5,45), збільшенням у 6,1 раза відсотка пацієнток із симпатикотонієюза ВІК порівняно з контролем, наявність астенічних розладів супроводжуваласяпогіршенням настрою на тлі підвищеного рівня високої тривожності. У другій групі вже на ранніх термінах діагностували вагомі зрушеннявегетативної функції, у 8,3% осіб виражені астенічні розлади на фоні високо-го рівня ситуативної тривожності діагностували у вищого відсотка пацієнтокпорівняно з контролем. Встановлено достовірний кореляційний зв’язок між кількістю балів за об’єктивною шкалою О. М. Вейна та балами опитувальни-ка САН (r= – 0,76; р<0,001), рівнями особистісної (r=0,33; р<0,001) і реактивної тривожності (r=0,41; р<0,001).
Висновки. Отже, гіпертензивні стани під час вагітності розглядаютьсяяк синдром психоемоційної і вегетосудинної дезадаптації, зумовленийособистісними характеристиками жінки до настання ускладнень на тлістійкого недостатнього вегетативного забезпечення вагітності, що свідчитьпро важливість вивчення психологічного статусу жінки та дисфункції ВНС наранніх термінах вагітності для з’ясування вираженості відхилень для посиленого моніторингу та оптимізації лікувально-профілактичних заходів.