Особливості діагностики та лікування дисплазії грудних залоз та порушень менструальної функції у жінок з міомою матки
Ключові слова:
дисплазія грудних залоз, порушення менструальної функції, міома матки, діагностика, лікуванняАнотація
DOI: 10.52705/2788-6190-2023-02-6
УДК 618.173-036:618.19-007.17+618.14-006.36-07
Мета дослідження: розроблення та впровадження тактики діагностики та лі-кування дисплазії грудних залоз та порушень менструальної функції у жінокз міомою матки.
Матеріали та методи. Було розроблено диференційований трьохетапний підхід до лікування пацієнток з поєднаними захворюваннями грудних залоз і міомою матки. На першому етапі аналізували скарги, анамнез, проводили об’єктивний огляд,гінекологічний огляд, пальпацію грудних залоз та складали індивідуальнийплан обстеження кожної хворої. На другому етапі відповідно до виробленогоплану проводили комплексне обстеження, що включає лабораторні та інструментальні методи дослідження, тести функціональної діагностики. На третьомуетапі були проаналізовані результати обстеження, проводилася корекція соматичних захворювань, виявлялися протипоказання до того або іншого методулікування, проводилося хірургічне лікування локалізованих форм дисплазіїгрудних залоз та порушень менструальної функції у жінок з міомою матки. У 1-й групі локалізовані форми дифузної дисплазії грудних залоз мали49 (76,7%) із 64 жінок, дифузну мастопатію – третина – 14 (23,7%). У 2-й групі також домінувала вузлова форма мастопатії – 73,3%, дифузні форми зустрі-чалися в 26,7% випадків.
Результати. Вибір тактики гормонального лікування проводили з урахуванням гінекологічного захворювання, стану грудних залоз, наявності і об’ємуоперативних втручань та ендокринних порушень. Фітопрепарати насампередпризначали додатково з метою нормалізації секреції пролактину.У разі призначення гормональних препаратів враховували результати тестівфункціональної діагностики і дані гормональних досліджень, пацієнткам зановуляторними циклами і недостатністю лютеїнової фази призначали про-гестагени і комбіновані оральні контрацептиви, при нормальному двофазно-му циклі – тільки комбіновані оральні контрацептиви.За наявності протипоказань до призначення гормональної терапії у всіх гру-пах призначали трансдермально прогестерон по 2,5 г на шкіру кожної грудної залози 2 рази на добу (вранці і увечері) безперервно протягом 6 міс. З комбінованих оральних контрацептивів перевага віддавалася гестагену 3-го поко-ління – дезогестрел, гестоден, норгестімат. Препарати застосовували за контрацептивною схемою протягом одного року,починаючи з першого дня менструального циклу. Позитивний терапевтичнийефект розцінювався за наступних ознаках: з боку грудних залоз – зменшеннябольового синдрому, зниження набряклості тканин, зменшення нагрубання грудних залоз у передменструальний період; з боку статевих органів – відсутність скарг, патологічних виділень і порушень менструального циклу.Аналізуючи ефективність розробленого нами комплексу слід відзначити, щоу жінок з поєднаною патологією на 43,4% проведено профілактику прогресу і рецидиву дисплазії грудних залоз та на 36,7% – порушень менструальноїфункції у жінок з міомою матки.
Заключення. Отримані дані, на наш погляд, переконливо свідчать про те, щокомплексне консервативне лікування жінок із захворюваннями грудних залозу поєднанні з міомою матки, є профілактичним заходом відносно прогресу і рецидиву поєднаної патології в даної категорії хворих. Отримані результати дають нам право рекомендувати запропонований комп-лекс в практичну охорону здоров’я.
