Особливості результатів гістероскопії у жінок ветеранок, що зазнали контузії, під час бойових дій
Ключові слова:
репродуктивне здоров’я, жінки-ветеранки, постконтузійний синдром, рецептивна здатність ендометрія, хронічний ендометрит, офісна гістероскопія, поліп тіла маткиАнотація
DOI: 10.52705/2788-6190-2023-02-10
На сьогодні у лавах Збройних сил України служить понад 50 000 жінок. Згідно зі статистичними даними, серед військовослужбовців, які брали участь вактивних бойових діях, кількість осіб з посттравматичним стресовим розладом становить 27,7%. Посттравматичний синдром є частим предиктором різ-них станів зі змінами гормонального фону, морфофункціональними змінамиендометрія, що зі свого боку негативно впливає на репродуктивне здоров’я жінок. У дослідженні вивчено та оцінено діагностичну цінність гістероскопічногодослідження порожнини матки у жінок, що зазнали контузії. Результати дослідження доводять необхідність підвищення ефективності діагностики гістероскопічним методом та лікування порожнини матки у жінок репродуктивно-го віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії.
Мета дослідження: визначення діагностичної цінності даних, отриманих підчас гістероскопічного дослідження порожнини матки, для оцінювання стануендометрія у жінок, що зазнали контузії, та вироблення в подальшому алго-ритму ведення цієї категорії жінок.
Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження у жінок, що за-знали контузії. Вивчення особливості гістероскопічної картини було проведено у 457 жінок репродуктивного віку, що брали участь у бойових діях тазазнали контузії, яким на 21-й день менструального циклу (МЦ) було проведено комплексне обстеження. З цих жінок 246 пацієнтка (група порівняння) репродуктивного віку з травмою в анамнезі без постконтузійного синдрому і 211 жінок репродуктивного віку (основна група), які мають наслідки контузії уформі постконтузійного синдрому (F7.02 за МКХ-10). До групи контролю уві-йшли 30 умовно здорових цивільних жінок репродуктивного віку. Середній вік обстежених становив 37,08±4,23 року. Термін перебування в зонібойових дій – 60,26±42,21 міс, час з моменту отримання травматичного ушко-дження мозку (контузії) – 18,81±9,2 міс. Симптоматику наслідків контузії намомент обстеження визначали за опитувальником Цицерона. Пацієнтки проводили самооцінку власних симптомів з огляду на сьогодення. Для скринінгу по ПТСР було використано опитувальник PCL-м (версія для військових). Дослідження стану вегетативної регуляції проведено шляхом заповнення опитувальника суб’єктивної оцінки дистонії за опитувальником А. М. Вейна.
Результати. Гістероскопія була виконана у 457 пацієнток репродуктивноговіку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії. З обстежених 457пацієнток, що зазнали контузії, тільки у 48 (16,11%) випадках ендометрій немав будь-якої патології. У 409 (83,89%) пацієнток була виявлена внутрішньо-маткова патологія. За частотою хронічного ендометриту і поліпів пацієнтки зпостконтузійним синдромом і жінки з контузією в анамнезі без постконтузій-ним синдромом статистично не відрізнялися. У пацієнток з невідповідністюфазі секреції ендометрій був нерівномірної товщини, судинний рисунок не ві-зуалізувався, тільки на окремих ділянках визначалися складки слизової оболонки матки.
Висновки. На підставі результатів дослідження можна стверджувати, що у пацієнток з постконтузійним синдромом порівняно з пацієнтками без посткон-тузійного синдрому в 1,72 раза частіше спостерігається невідповідність ендометрія фазі МЦ, у 3,11 раза – внутрішньоматкові синехії, ПНГЕ – у 2,01 раза. Проведене дослідження продемонструвало високу діагностичну значущість гістероскопії у жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії, що дозволяє рекомендувати включення даної методики в алгоритм ведення жінок зазначеної вище категорії.