Особливості функціонального стану ендометрія у жінок репродуктивного віку з аутоімунною патологією щитоподібної залози

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2023-04-10
УДК 618.2-055.23-053.7-083-082:614.2

Мета дослідження: оцінювання функціонального стану ендометрія у жінок ре-продуктивного віку із autoimmuny patology щитоподібної залози.

Матеріали та методи. Проведено порівняльну оцінку стану імунної системи, патоморфологічного та імуногістохімічного стану ендометрія у 205 жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним безпліддям, які звернулися для проведення допоміжних репродуктивних технологій і зокрема 117 пацієнток з носійством антитіл до щитоподібної залози (антитіл до тиреопероксидази і антитіл до тиреоглобулину) без порушення функції щитоподібної залози і 88 пацієнток без патології щитоподібної залози. Для оцінки стану імунної системи проводили фенотипічну характеристику клітин імунної системи методом проточної цитофлуометрії із застосуванням моноклональних антитіл.

Результати. Виявлено підвищену частоту виявлення як органоспецифічних (антиоваріальні), так і неорганоспецифічних антитіл у жінок з аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози порівняно з групою жінок без патології щитоподібної залози підтверджує теорію генералізованої аутоімунної дисфункції у цих жінок, маркером якої є антитиреоїдні антитіла. В ендометрії жінок з аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози уфазу проліферації наголошуються запальноподібні зміни з утворенням розсіяної лімфоцитарної інфільтрації строми і збільшенням числа клітин, що експресують маркери плазматичних клітин CD138, натуральних кілерів CD56 і макрофагів CD68; посилення процесів апоптозу клітин (Apaf-1) в епітелії і строміендометрія.

Висновки. У період «вікна імплантації» в ендометрії у жінок з аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози виявлено трикратне зниження експресії ключового маркера рецептивності ендометрія – LIF, що може є причиною невдач імплантації при проведенні програми допоміжних репродуктивних технологій. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.