Перинатальні аспекти при внутрішньоутробному інфікуванні

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-01-02
УДК 618.3-07-08-06:618.33-022:618.36-008.6

Мета дослідження: зниження частоти перинатальної патології при внутріш-
ньоутробному інфікуванні плода на підставі вивчення особливостей функціо-
нального стану фетоплацентарного комплексу, системного імунітету і мікро-
біоценозу статевих шляхів та кишечника, а також розроблення і впроваджен-
ня комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Матеріали та методи. Було обстежено 150 пацієнток, серед яких 100 вагітних
з внутрішньоутробним інфікуванням, яких було розподілено на групи: І група
– 50 вагітних, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні за-
ходи; ІІ група – 50 вагітних, які застосовували запропоновану нами методику.
До контрольної групи увійшли 50 вагітних, які народжували вперше, без аку-
шерської і соматичної патології, розроджених через природні пологові шля-
хи. У комплекс методів дослідження були включені клінічні, інструментальні,
мікробіологічні, імунологічні та статистичні.
Результати. Використання запропонованих нами лікувально-профілактич-
них заходів, направлених на корекцію гормоносинтезуючої функції пла-
центи, стану системного та місцевого імунітету і покращення матково-пла-
центарного кровообігу у вагітних при внутрішньоутробному інфікуванні,
сприяло активації структурних механізмів адаптації плаценти, збережен-
ню морфометричних та дифузійних показників ворсинчастого дерева на
рівні стійкої компенсації, що є найважливішим пристосувальним засобом
для підтримки життєздатності плода та запобіганню його інфікування. Це
дозволило знизити частоту кесарева розтину у 2,3 разу, передчасного роз-
риву плодових оболонок у 3,6 разу, плацентарної дисфункції в 1,9 разу,
затримки росту плода в 1,7 разу, дистресу плода у 4,5 разів, реалізації ін-
траамніального інфікування у 3,7 разу.
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про необхідність усім
вагітним при внутрішньоутробному інфікуванні проведення ультразвукового
дослідження, яке слід проводити у 24–26 тиж вагітності для визначення лока-
лізації і товщини плаценти, її ехоструктури, ступеня зрілості, а також доппле-
рометричне дослідження кривих швидкостей кровообігу в маткових артеріях
і судинах пуповини, у венозній протоці для ранньої діагностики плацентарної
дисфункції інфекційного генезу.
Для профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних необ-
хідно використовувати додатково до загальноприйнятих рекомендацій тівор-
тін, хофітол або ессенціале у загальноприйнятих дозах курсами по 14–21 день
в такі терміни вагітності: 18–20 тиж, 28–30 тиж та 36–38 тиж. З метою контролю
за ефективністю проведених лікувально-профілактичних заходів, крім функ-
ціональних методів дослідження, з 22 тиж вагітності необхідно визначати в
сироватці крові рівень плацентарного лактогену, естріолу та прогестерону, а
також стан мiкробiоценозу статевих шляхів та кишечника як маркерів ефек-
тивності проведеної терапії.