Оптимізація лікування рецидивуючих захворювань шийки матки на етапі прегравідарної підготовки

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-01-06
УДК 618.146-08

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування рецидивуючих фоно-
вих захворювань шийки матки на підставі вивчення основних клініко-функці-
ональних, біохімічних, імунологічних і мікробіологічних змін, а також удоско-
налення алгоритму лікувально-профілактичних заходів.
Матеріали та методи. Було проведено комплексне клініко-функціональне і ла-
бораторне обстеження 120 жінок віком 20–40 року з рецидивуючими фонови-
ми захворюваннями шийки матки: ектопія шийки матки, лейкоплакія і папіло-
ма шийки матки, які розвинулися на тлі урогенітальної інфекції. Усіх пацієнток
було розподілено на чотири групи залежно від використовуваних лікувальних
заходів. Були застосовані клінічні, інструментальні, мікробіологічні, імуноло-
гічні, цитологічні та статистичні методи дослідження.
Результати. У пацієнток із рецидивуючими фоновими захворюваннями шийки
матки наголошується дисбаланс з боку клітинного і гуморального імунітету,
а також декомпенсовані зміни функціонального стану фагоцитозу і цитокі-
нового статусу. Це обумовлено негативним впливом хронічної урогенітальної
інфекції, що підтверджується високою частотою обсіменіння статевих шляхів
патогенною і умовно-патогенною мікрофлорою.
Отримані результати є обґрунтуванням для проведення специфічної підго-
товки з обов’язковим використанням імунокорекції і санації статевих шляхів.
Клінічні ознаки захворювання у всіх обстежених хворих спостерігали протя-
гом 2–4 тиж від початку лікування. Вони супроводжувалися нормалізацією
картини мазків зішкрібного матеріалу з уретри, піхви, каналу шийки матки:
зменшенням числа лейкоцитів, кількості слизу, зникненням дріжджового мі-
целія, зменшенням числа коків, дрібних паличок, появою значної кількості
лактобактерій. Елімінація патогенного агента, що встановлюється на підста-
ві полімеразної ланцюгової реакції, була досягнута у майже у всіх пацієнток,
включених в обстеження протягом 6 тиж після початку лікування, що свідчить
про ефективність індивідуально проведеного лікування.
Заключення. Використання запропонованого алгоритму лікувально-профі-
лактичних заходів у пацієнток з рецидивуючими фоновими захворюваннями
шийки матки сприяє менш вираженої запальної реакції навколишніх тканин,
скороченню терміну загоєння рани, утворенню тонкого і малопомітного руб-
ця, закінченої епітелізації дефекту до п’ятої доби, мінімальному некрозу тка-
нин, слабко вираженої запальної реакції і розвитком грануляційної тканини і
повній епітелізації рани через 7–10 днів.
Віддалені результати запропонованого алгоритму лікувально-профілактич-
них заходів (до 1 року) свідчать про відсутність аномальної кольпоскопічної
картини, мінімальний рецидив (1 випадок) при одночасній нормалізації мікро-
біоценозу статевих шляхів і місцевого імунітету. Це дозволяє рекомендувати
дану методику для широкого використання у практичній охороні здоров’я.