Морфологічні особливості посліду у жінок групи високого ризику щодо розвитку великих акушерських синдромів після прегравідарної підготовки

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-02-01
УДК 618.3-008.6-06:618.36-039:576.31]-07-08

Мета дослідження: визначити морфологічні та гістологічні особливості послі-
дів у жінок групи високого ризику щодо розвитку великих акушерських син-
дромів (ВАС), які отримували розроблений комплекс профілактичних заходів.
Матеріали та методи. Проведено проспективний статистичний аналіз морфо-
логічних особливостей посліду. Основна група (ОГ) дослідження – 30 послідів
від жінок групи високого ризику щодо розвитку ВАС, які отримували профі-
лактику та комплекс медико-соціальних заходів на всіх етапах спостережен-
ня згідно з розробленим нами алгоритмом, група порівняння (ГП) – 20 послідів
жінок із високим ризиком щодо розвитку ВАС, у яких тактику ведення до і
протягом вагітності проводили за загальноприйнятою методикою. Макроско-
пічне та мікроскопічне дослідження посліду проводили згідно зі стандарт-
ним протоколом опису та сучасних вимог до дослідження (наказ МОЗ Укра-
їни «Про удосконалення дитячої патологоанатомічної служби» від 19 серпня
2004 р. № 417). Статистичне оброблення результатів дослідження виконано
з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 6.0».
Результати. При гістологічному дослідженні плацент від жінок ОГ було виявле-
но певний спектр патоморфологічних змін: переважали прояви компенсатор-
них процесів і відмічалась значно менша вираженість патологічних змін. Пато-
логічні зміни виражалися в потовщенні і розволокненні базальних мембран з
відкладанням між ними аморфної і фібриноїдної речовини, в деяких судинах
середнього калібру виявлялись тромби з наступним відкладенням кальцію та
ущільненням навколишньої плацентарної тканини. Відзначали вогнищеву від-
носну незрілість плаценти, яка характеризувалась нерівномірним дозріванням
котиледонів у вигляді варіантів гіповаскуляризованих ворсинок та затримки
структурно-функціональної спеціалізації синцитіотрофбласту. Спостерігалась
морфологічна картина, яка характерна для початкової форми хронічної пла-
центарної недостатності. Плацентарно-плодовий коефіцієнт (ППК) у жінок ОГ
був вірогідно вищим, ніж у жінок ГП, і становив 0,17, проти 0,15.
Висновки. Морфологічні та гістологічні дослідження послідів у жінок групи
високого ризику щодо розвитку ВАС, що отримували комплексну корекцію
дезадаптаційних порушень у ФПК на всіх етапах спостереження, продемон-
стрували, що у них включаються всі структурні механізми адаптації плаценти,
які дозволяють зберегти морфометрічні та дифузійні показники ворсинчас-
того дерева на рівні стійкої компенсації. Це є найважливішим пристосуваль-
ним засобом, який дозволяє підтримувати життєздатність плода.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Прото-
кол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі
установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.