Вплив поєднаної патології матки та грудних залоз на репродуктивну функцію жінок

Автор(и)

  • Володимир Бойко Медичний інститут Сумського державного університету МОН України
  • Наталія Сухоставець Медичний інститут Сумського державного університету МОН України

Ключові слова:

поєднана патологія, матка, грудні залози, репродуктивна функція

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-02-03
УДК 618.17/.5-02:618.145

Мета дослідження: зниження частоти порушень репродуктивної функції у жі-
нок з поєднаною патологією матки та грудних залоз на підставі вивчення но-
вих аспектів патогенезу безпліддя, а також удосконалення та впровадження
алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів залежно від
варіантів поєднаної патології матки та грудних залоз.
Матеріали та методи. Основною формою патології грудних залоз, що вивча-
ється, була дифузна дисплазія. До варіантів доброякісної патології матки ми
відносили лейоміому матки і аденоміоз. Лейоміома матки була невеликих
розмірів (до 12 тиж вагітності) інтрамуральної та субсерозної локалізації. Аде-
номіоз був вузлової або дифузної форми І–ІІ ступеня. Лікування безпліддя у
всіх пацієнток було проведено шляхом використання методів допоміжних ре-
продуктивних технологій. До 1-ї групи увійшли 90 жінок з дифузною дисплазі-
єю грудних залоз. Серед них було виділено три підгрупи жінок з урахуванням
наявності супутньої генітальної патології. У комплекс проведених досліджень
були включені клінічні, ехографічні, допплерометричні, кардіотокографічні,
морфологічні, ендокринологічні, біохімічні та статистичні методи.
Результати. Наявність тільки доброякісної дисплазії грудних залоз не впливає
на стан оваріального резерву, приєднання аденоміозу та лейоміоми суттєво
знижує оваріальний резерв, що підтверджується зменшенням об’єму яєчни-
ків, числа антральних фолікулів, вмісту фолікулостимулювального гормону,
інгібіну В та антимюллерова гормону. Ефективність програм допоміжних ре-
продуктивних технологій у жінок із поєднаною патологією матки та грудних
залоз залежить не від застосування різних схем стимуляції яєчників, викорис-
тання допоміжного хетчинга, а від стану стану оваріального резерву та своє-
часного використання ооцитів донора. Сумарна ефективність лікування без-
пліддя у жінок із доброякісною дисплазією грудних залоз становить 53,3%;
при поєднанні з аденоміозом – 33,3%, з лейоміомою – 30,0% відповідно.
Висновки. Як свідчать результати проведених досліджень, використання удо-
сконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів у жінок із дифуз-
ною дисплазією грудних залоз у поєднанні із лейоміомою та аденоміозом
дозволяє суттєво підвищити ефективність лікування безпліддя у жінок групи
високого ризику.

Біографії авторів

Володимир Бойко, Медичний інститут Сумського державного університету МОН України

д-р мед. наук, проф., завідувач, кафедра акушерства та гінекології, Медичний інститут Сумського державного університету МОН України.

Наталія Сухоставець, Медичний інститут Сумського державного університету МОН України

канд. мед. наук, асистент, кафедра акушерства та гінекології, Медичний інститут Сумського державного університету МОН України.

##submission.downloads##

Опубліковано

04.07.2024

Як цитувати

1.
Бойко В, Сухоставець Н. Вплив поєднаної патології матки та грудних залоз на репродуктивну функцію жінок. par [інтернет]. 04, Липень 2024 [цит. за 07, Жовтень 2025];4(2):22-6. доступний у: http://www.par.org.ua/index.php/par/article/view/182