Вплив різного обсягу гістеректомії на стан вегетативної нервової системи та якість життя жінок перименопаузального віку

Автор(и)

  • Сергій Вдовиченко Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
  • Владислава Климова Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Ключові слова:

гістеректомія, вегетативна нервова система, якість життя, перименопаузальний вік

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-02-05
УДК 618.1-071:616.35-018

Мета дослідження: вивчити вплив гістеректомії різного обсягу на стан веге-
тативної нервової системи та якість життя жінок перименопаузального віку, а
також можливості корекції цих порушень.
Матеріали та методи. Було обстежено 150 жінок перименопаузального віку,
середній вік яких становив 46,9±1,1 року. Гістеректомію було виконано 120
жінкам з різними гінекологічними захворюваннями. До 1-ї клінічної групи
увійшли 60 пацієнток, яким була виконана гістеректомія без придатків; до
2-ї клінічної групи – 60 пацієнток після гістеректомії з придатками, групи
контролю включено 30 жінок без оперативного лікування в анамнезі. Мож-
ливості корекції порушень з боку вегетативної нервової системи у жінок
після гістеректомії були вивчені у 40 пацієнток, що мали ті або інші вегета-
тивні зміни: 15 жінок включено до групи А і 25 – до групи Б.
Для корекції використовували два варіанти: гестагени (лівіал) або естроген
(дивігель). Комплекс методів досліджень включав клінічні інструментальні,
лабораторні, психологічні та статистичні.
Результати. При дослідженні вегетативного забезпечення нормальний
рівень виявлений у 20,0% і 13,3% відповідно по групах. Надмірне забез-
печення діяльності виявлене у 26,7% і 23,3%. Водночас значно частіше
спостерігалося недостатнє вегетативне забезпечення – 53,3% і 63,3% від-
повідно.
Результати проведених досліджень свідчать, що вживання замісної гормо-
нальної терапії протягом 3 міс дозволило нормалізувати активність веге-
тативної нервової системи у 20,0% пацієнток, а через 6 міс – у 36,7%. Крім
того, нам вдалось знизити частоту синдрому вегетативної дистонії з 66,7%
до 43,3% через 3 міс і до 23,3% – через 6 міс.
Висновки. Зміни стану вегетативної нервової системи залежать від обсягу
перенесеного оперативного втручання і носять досить виражений характер.
Отримані дані свідчать про необхідність розроблення комплексу реабілітацій-
них заходів для пацієнток, що перенесли гістеректомію, причому з урахуван-
ням порушень, які виникають з боку вегетативної нервової системи, і якості
життя. Використання різних варіантів замісної гормональної терапії дозволяє
знизити ступінь вираженості порушень вегетативної нервової системи і поліп-
шує якість життя у пацієнток цієї групи.

Біографії авторів

Сергій Вдовиченко, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

д-р мед. наук, проф., професор кафедри акушерства, гінекології та медицини плода Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ.

Владислава Климова, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

очний аспірант, кафедра акушерства, гінекології та медицини плода, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ.

##submission.downloads##

Опубліковано

04.07.2024

Як цитувати

1.
Вдовиченко С, Климова В. Вплив різного обсягу гістеректомії на стан вегетативної нервової системи та якість життя жінок перименопаузального віку. par [інтернет]. 04, Липень 2024 [цит. за 07, Жовтень 2025];4(2):33-8. доступний у: http://www.par.org.ua/index.php/par/article/view/184