Особливості ендокринологічних і мікробіологічних порушень у подружніх парах в оцінюванні ефективності допоміжних репродуктивних технологій

Анотація

Мета дослідження: вивчення особливостей гормонального статусу і стану
мікробіоценозу урогенітального тракту у чоловіків і жінок з безплідних по-
дружніх пар, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій.
Матеріали та методи. У роботі представлені дані обстеження 250 чоловіків
і жінок віком від 24 до 46 років (середній вік – 35,1±4,3), що перебувають у
безплідному шлюбі. Тривалість безпліддя у шлюбі варіювала від 2 до 16 ро-
ків (у середньому – 6,5±2,1 року). В етіопатогенетичній структурі безпліддя
жіночий чинник фіксували в 30% випадків, чоловічий – в 10% випадків, тоді
як у більшості подружніх пар (60%) діагностували комбінації поєднаних
порушень репродуктивної функції. У комплекс методів дослідження були
включені клінічні, лабораторні інструментальні, мікробіологічні та статис-
тичні методи.
Результати. Аналіз гормональної функції яєчників засвідчив, що є пев-
ні відмінності у функціональному стані репродуктивної системи пацієн-
ток і практично здорових жінок, які виражаються в достовірному (p<0,05)
зниженні концентрації естрадіолу в 1,5 разу в периовуляторний період
(475,0±7,6 пмоль/л і 710,2±10,5 пмоль/л) і в зменшенні продукції прогестеро-
ну в лютеїнову фазу циклу (11,9±0,8 нмоль/л і 35,1±1,2 нмоль/л). Під час оці-
нювання результатів бактеріологічного дослідження із каналу шийки мат-
ки у жінок групи допоміжних репродуктивних технологій умовно-патогенні
мікроорганізми (Escherichia coli, Staphylococcus, Streptococcus, Candida
albicans і так далі) виявлені у 87,3% випадків. Під час аналізу частоти ви-
явлення інфекцій, що передаються статевим шляхом, відзначено, що вони
були наявні у 3,5% жінок, включених у програму допоміжних репродуктив-
них технологій.
Заключення. Результати проведених ендокринологічних і мікробіологічних
досліджень у подружніх парах свідчать про глибше, ніж це прийнято вва-
жати, порушення репродуктивної функції і чоловіків, і жінок, включених
у програму. Водночас основними патогенетичними ланками порушення
репродуктивної функції у представників подружніх пар є порушення не-
йроендокринної регуляції і мікробіоценозу сечостатевої системи. Отримані
результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму підви-
щення ефективності допоміжних репродуктивних технологій.