Особливості перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у вагітних з алогенним плодом

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-03.1-01
УДК 618.3/.5-036.1-039:618.33-02:616-053.31

Мета дослідження: визначити особливості перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у вагітних з алогенним плодом, які отримували прегравідарну підготовку та ведення вагітності за розробленим вдосконаленим алгоритмом.

Матеріали та методи. Обстежено проспективно 80 вагітних, що були розподілені на групи: І група – 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) з використанням донорських ооцитів з формуванням алогенного плода, які отримували прегравідарну підготовку та ведення вагітності за розробленим вдосконаленим алгоритмом, ІІ група – 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті застосування ДРТ з використанням донорських ооцитів з формуванням алогенного плода та ведення яких проводилося за загальноприйнятим алгоритмом. Проведено порівняльний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок обох груп. Статистичне оброблення результатів дослідження проводили з використанням стандартної програми SPSS Statistics.

Результати. У пацієнток основної групи достовірно нижчою була частота виявлення ознак загрозливого аборту в терміні понад 12 тиж вагітності, ультразвукових ознак ретрохоріальної/ретроамніальної гематоми, виявленої як до 12 тиж вагітності, так і після цього терміну. Достовірно нижчими були рівні реєстрації гестаційної анемії, зокрема середнього ступеня. У жінок основної групи достовірно нижчими були показники реєстрації гіпертензивних розладів під час вагітності, зокрема помірної прееклампсії, а також затримки росту плода. Достовірно частіше виконання кесарева розтину у жінок І групи здійснювали у плановому порядку, а дистрес плода як показання до виконання операції у пацієнток основної групи реєстрували достовірно рідше. Маса тіла новонароджених була достовірно вищою у пацієнток основної групи щодо групи порівняння, а частота реєстрації асфіксії новонародженого та постгіпоксичної енцефалопатії – достовірно нижчими порівняно з ІІ групою.

Висновки. Зниження показників акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом, ведення яких проводилося за вдосконаленим алгоритмом, свідчить про можливість впливу на ключові патофізіологічні процеси відповідних станів та доцільність активного впровадження відповідних лікувально-профілактичних заходів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.