Особливості гіперпластичних процесів ендометрія у жінок постменопаузального віку

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-03.1-13
УДК 618.14-002-007.61:618.173-071.1

Мета дослідження: вивчення клініко-анамнестичних особливостей гіперплас-
тичних процесів ендометрія у жінок постменопаузального віку.
Матеріали та методи. Було обстежено 90 жінок з гіперплазією ендометрія у
постменопаузі (основна група). Критерієм розподілу пацієнток по групах слу-
гувала морфологічна форма. Серед обстежених у 32,2% пацієнток була діа-
гностована залозиста гіперплазія ендометрія, у 45,6% – поліпи ендометрія, у
22,2% – аденоматозна гіперплазія ендометрія. До контрольної групи увійшли
30 пацієнток у постменопаузі без гіперплазії ендометрія.
Результати. Більшість жінок у дослідженні (76,7%) страждали на клімактерич-
ний синдром у період менопаузи (p<0,01). У 59,6% з них ті або інші прояви
клімактеричного синдрому збереглися у постменопаузальному періоді. Се-
ред клінічних проявів клімактеричного синдрому у постменопаузі можна ви-
ділити психоемоційні, вазомоторні, урогенітальні розлади, а також пізні змін-
ні порушення. Пацієнтки з клімактеричним синдромом скаржилися на гарячі
приливи, підвищене потовиділення, пригнічений настрій, «мурашки», озноб,
головний біль, запаморочення, нудоту. Так, скарги на приливи жару і підвище-
ну пітливість пред’являли 32,2% жінок із залізистою гіперплазією ендометрія,
52,5% пацієнтки з поліпами ендометрія і 18,6% обстежених підгрупи з адено-
матозною гіперплазією ендометрія.
Психоемоційні клімактеричні порушення проявлялися неврозоподібним син-
дромом: емоційна лабільність, пригнічення настрою, дисфорія, порушення
когнітивних процесів, сну і пам’яті. Плаксивість і дратівливість відзначені у
кожної другої жінки у дослідженні (50,0%); порушення сну – у 66,7%; запамо-
рочення, нудота й інші вестибулярні симптоми – у кожної третьої (33,3%). У
підгрупі жінок з аденоматозною гіперплазією ендометрія порівняно з іншими
підгрупами дослідження переважали пацієнтки з порушеннями пам’яті і сну
(72,7%), а також з м’язовим і суглобовим болем (54,5%).
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать, що для жінок постме-
нопаузального віку були визначені наступні достовірні чинники ризику роз-
витку, незалежно від її форми: збільшення віку жінки 63,8±6,36 року (63,3%);
надмірна маса тіла – 28,9±3,2 (95%; 28,0–29,3); відсутність пологів в анамнезі –
35,6% (р=0,002); наявність абортів в анамнезі – 70,0% (р=0,005); низька частота використання оральних контрацептивів – 4,4% (р=0,017); висока частота ви-
користання внутрішньоматкових контрацептивів – 21,1% (р=0,023); наявність
різних гінекологічних захворювань в анамнезі – 40,6%; вища частота захво-
рювань серцево-судинної системи – 91,1% (р<0,001), ендокринної системи –
90,0% (р<0,001) та органів травлення 76,7% (р<0,001).
Отримані результати слід враховувати під час розроблення алгоритму діа-
гностичних та лікувально-профілактичних заходів.