Особливості клінічної симптоматики, ендокринного статусу та ехографічних змін при патології грудних залоз

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-03.1-14

УДК 618.1-06:618.19

Мета дослідження: вивчення особливостей ендокринного статусу, ехогра-
фічних змін і клінічної симптоматики фіброзно-кістозної хвороби.
Матеріали та методи. Було проведено обстеження 100 пацієнток з фіброз-
но-кістозною хворобою. Критеріями включення у дослідження були: вік
20–49 років; наявність клінічних, ультразвукових, морфологічних ознак фі-
брозно-кістозної хвороби; індекс маси тіла не більше 29,9 кг/м2. Критеріями
виключення із дослідження були: підозра або підтвердження злоякісного
процесу в грудній залозі, вагітність, післяпологовий період, лактація, ви-
користання протягом останніх 6 міс гормональних засобів.
До групи порівняння увійшли 50 жінок. Критеріями включення в неї були:
вік 20–49 років, відсутність клінічних симптомів захворювання грудних за-
лоз, відсутність гіперпластичних процесів в інших органах репродуктивної
системи, регулярний менструальний цикл.
Результати. Патогенетичне значення клініко-анамнестичних чинників у
розвитку фіброзно-кістозної хвороби визначається постнатальним харак-
тером морфофункціонального розвитку грудних залоз, який синхронізо-
ваний з періодами становлення овуляторної і гормональної функцій яєч-
ників і реалізацією репродуктивної функції жінки. Виявлені нами чинники
можуть впливати на розвиток термінальної часточково-протокової одини-
ці органа, біологічній властивості її тканин, створити основи для розвитку
диспластичного процесу.
Висновки. Отримані результати свідчать про патогенетичне значення клі-
ніко-анамнестичних чинників розвитку фіброзно-кістозної хвороби, що ви-
значається постнатальним характером морфофункціонального розвитку
грудних залоз, який синхронізований з періодами становлення овулятор-
ної і гормональної функцій яєчників та реалізацією репродуктивної функції
жінки.
Показана залежність інтенсивності больового синдрому від віку хворих,
показників гормональної функції яєчників, розвитку паренхіми і ступеня її
циклічної трансформації. Водночас проведення множинного регресійного
аналізу дозволило встановити, що основними чинниками, що впливаютьна інтенсивність масталгії, є товщина паренхіми (F=58,17; р<0,001) і рівень
в крові естрадіолу (F=154,92; р<0,001) у другу фазу менструального циклу.
Отримані результати необхідно використовувати під час розроблення
комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.