Клінічні аспекти різних форм апоплексії та функціональних кіст яєчника

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-03.1-15
УДК 618.11-007.251-005.1

Мета дослідження: вивчити клінічні аспекти у жінок з анемічною формою апоплексії та функціональних кіст яєчника.
Матеріали та методи. Було проведене клініко-лабораторне обстеження 140 жі-
нок, з яких 65 хворих з анемічною формою апоплексії яєчника, що вперше під-
далися лапароскопічним операціям. Ці пацієнтки були включені у проспективне
дослідження і розподілені на дві групи залежно від використаного під час опе-
рації методу гемостазу. До 1-ї групи увійшли 35 хворих, гемостаз яким здійсню-
вався за допомогою біполярної коагуляції, до 2-ї групи – 30 хворих, кровотеча з
яєчника в яких була зупинена за допомогою накладення швів. Хворих було ран-
домізовано на групи «сліпим» методом. До групи порівняння увійшли 35 хво-
рих з лапароскопічно підтвердженою больовою формою апоплексії яєчника та
функціональними кістами яєчників, що отримали консервативне лікування.
Результати. У результаті передопераційного обстеження виявлено, що більш
ніж у половини хворих були відсутні будь-які провокуючі чинники апоплексії
яєчника. Досліджувані групи не відрізнялися за характером клінічних проявів
анемічної форми апоплексії яєчника, частоті анемії, ультразвукових показни-
кам об’ємів ураженого яєчника і вільної рідини в порожнині таза, параметрам
передопераційної підготовки. Група порівняння відрізнялася від досліджу-
ваних груп лише значно меншим об’ємом вільної рідини у порожнині таза,
виявленим при ехографії і структурі показань до проведення діагностичної
лапароскопії. Після підтвердження анемічної форми апоплексії яєчника усім
хворим було здійснено оперативне лікування. У 28 (80%) хворих групи порів-
няння після підтвердження діагнозу больова форма апоплексії яєчника і за
відсутності в черевній порожнині значної кількості серозної рідини жодних
подальших хірургічних маніпуляцій не виконували. Водночас 7 (20%) пацієнт-
кам цієї групи з об’ємом серозного ексудату більше 200 мл була виконана
його евакуація і промивання порожнині таза фізіологічним розчином.
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать, що єдиною значу-
щою відмінністю між двома досліджуваними групами був показник тривалості
оперативного втручання (р<0,05). Операції були майже в 1,5 раза тривалішими
у ІІ групі хворих, гемостаз яким здійснювався за допомогою накладення швів на яєчник. При аналізі цифрових записів оперативного посібника визначили,
що причиною збільшення його тривалості є сам етап гемостазу, що перед-
бачав у 100% вилущування кісти і накладення одного або декількох швів на
рану яєчника. Тривалість етапу зростала внаслідок того, що лапароскопічне
накладення швів, особливо з інтракорпоральним зав’язуванням вузлів, є до-
сить трудомісткою процедурою.
Жодних значущих відмінностей між групами в середньому об’ємі крово-
втрати, частоті поєднаних операцій, післяопераційному веденні, перебігу
післяопераційного періоду і тривалості перебування в стаціонарі виявле-
но не було.