Ефективність генотипування вірусу папіломи людини при первинному скринінгу патології шийки матки

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-03.2-05
УДК 618.146-006.52-039.1-07:575.113

Мета дослідження: оцінювання ефективності діагностики та прогнозування перебігу захворювання шийки матки, пов’язані з вірусом папіломи людини (ВПЛ), з урахуванням клінічних та молекулярно-біологічного методу дослідження.
Матеріали та методи. Обстежено 750 жінок із доброякісною патологією шийки матки. За результатами генотипування ВПЛ жінки були розділені на дві групи: група 1 – 233 (31,3%) ВПЛ-негативні жінки і група 2 – 517 (68,9%) ВПЛ-позитивних жінок.
Молекулярно-біологічний метод дослідження включав комплексне генотипування ДНК ВПЛ 28 типів, напівкількісний формат, REAL TIME ПЛР ВПЛ-Digene тест, фірми «Digene» (США). Статистичне оброблення результатів дослідження проводили з використанням стандартних програм Microsoft Excel 5.0 та Statistica 6.0.
Результати. За результатами генотипування ВПЛ-позитивних жінок із доброякісною патологією шийки матки: ВПЛ 16 типу виявлено у 246 випадках (47,6%), ВПЛ 51 – у 107 випадках (20,7%), ВПЛ 45 – у 103 випадках (19,9%), ВПЛ 39 – у 96 випадках (18,7%), ВПЛ 18 – у 91 випадку (17,6%), ВПЛ 59 – у 72 випадках (13,9%), ВПЛ 58 – у 69 випадках (11,8%), ВПЛ 56 – у 57 випадках (11,0%), ВПЛ 31 – у 42 випадках (8,1%), ВПЛ 35 – у 39 випадках (7,5%). Інші типи ВПЛ зустрічалися менш ніж у 6% випадків. У більшості жінок (64,1%) зустрічався тільки один генотип ВПЛ. Поєднання кількох типів ВПЛ в однієї пацієнтки відзначено у 35,9% випадків. Під час аналізу гінекологічного анамнезу були виявлені істотні відмінності між групами в наступних нозологіях: специфічний кольпіт хламідійного генезу – у групі 1 в 1 жінки (0,4%), у групі 2 – у 14 (2,7%), трихомонадного генезу – у групі 1 у 2 жінок (0,8%), у групі 2 – у 14 (2,7%), уреамікоплазмового генезу – у групі 1 у 16 жінок (6,9%), у групі 2 – у 82 (15,9%); бактеріальний вагіноз (БВ) – у групі 1 у 14 жінок (6,0%), у групі 2 – у 63 (12,2%), вульвовагінальний кандидоз (ВВК) у групі 1 у 21 жінки (9,0%), у групі 2 – у 124 (23,9%). Частоту хронічного цервіциту зафіксовано у групі 1 – у 89 жінок (38,2%), у групі 2 – у 248 (47,9%). Гострокінцевих кондилом шийки матки було у 57 (11,0%) жінок групи 2, щодо наявності в анамнезі гострокінцевих кондилом піхви та вульви, то у групі 1 – у 20 жінок (8,5%), у групі 2 – у 118 (22,8%). Проліковані з приводу гострокінцевих кондилом 16 жінок (13,6%) групи 2. Ранній початок статевого життя (до 18 років) у групі 1 зазначили 66 жінок (28,3%), у групі 2 – 325 жінок (62,9%). Наявність більше 5 статевих партнерів у групі 1 відзначили 57 жінок (24,5%), у групі 2 – 246 жінок (47,6%).
Щодо наявності шкідливих звичок, а саме куріння більше 3 років у групі 1 заявили 53 жінки (22,7%), у групі 2 – 211 жінок (40,8%). Методи бар’єрної контрацепції у групі 1 використовували 49 жінок (21,0%), у групі 2 – 8 жінок (1,5%) і то не завжди.
Висновки. У ВПЛ-позитивних жінок достовірно частіше виявляли ВПЛ групи А9 (16, 31, 35, 58 типи) – 75,0%. Домінуючим типом ВПЛ був 16 тип – 47,6%. Привертає увагу висока захворюваність на ВПЛ 51 і 45 типів – 20,7% і 19,9% відповідно. Ці
типи ВПЛ частіше виявлялися у молодих жінок віком до 30 років (78,0%). Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.