Клініко­анамнестичні особливості гіперпроліферативних процесів грудних залоз

Автор(и)

  • Наталія Сухоставець Медичний інститут Сумського державного університету МОН України, м. Київ

Ключові слова:

гіперпроліферативні процеси грудних залоз, клініка, особливості

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-03.2-10
УДК 618.1-06:618.19

Мета дослідження: вивчення особливостей репродуктивного анамнезу і клінічної симптоматики фіброзно-кістозної хвороби.
Матеріали та методи. Було проведено обстеження 100 пацієнток з діагнозом фіброзно-кістозної хвороби. Критеріями включення в неї були: вік 20–49 років; наявність клінічних, ультразвукових, морфологічних ознак фіброзно-кістозної хвороби; індекс маси тіла не більше 29,9 кг/м2. Критеріями виключення з дослідження слугували: підозра або підтвердження
злоякісного процесу в грудній залозі, вагітність, післяпологовий період, лактація, використання протягом останніх 6 міс гормональних засобів. До групи порівняння увійшли 50 жінок. Критеріями включення в неї були: вік 20–49 років, відсутність клінічних симптомів захворювання грудних залоз, відсутність гіперпластичних процесів в інших органах репродуктивної системи, регулярний менструальний цикл. Обстеження включало разом із загальноприйнятими методами фізикальне
і ультразвукове дослідження грудних залоз, допплерографію з кольоровим допплерівським картируванням кровотоку в артеріях паренхіми, гормональне дослідження, інтраопераційну біопсію і морфологічні методики. З метою кількісної оцінки інтенсивності масталгії використовували візуально-аналогову шкалу, даних пальпації – бальну оцінку.
Результати. Результати дослідження свідчать про патогенетичне значення клініко-анамнестичних чинників у розвитку фіброзно-кістозної хвороби, що визначається постнатальним характером морфофункціонального розвитку грудних залоз, який синхронізований з періодами становлення овуляторної і гормональної функцій яєчників і реалізацією репродуктивної функції жінки. Показана залежність інтенсивності больового синдрому від віку хворих, показників гормональної функції яєчників, розвитку паренхіми і ступеня її циклічної трансформації. При цьому проведення множинного регресійного
аналізу дозволило встановити, що основними чинниками, що впливають на інтенсивність масталгії, є товщина паренхіми (F = 58,17) і рівень у крові естрадіолу (F = 154,92) у другу фазу менструального циклу.
Висновки. Отримані результати необхідно використовувати при розробці комплексу діагностичних і лікувально -профілактичних заходів.

Біографія автора

Наталія Сухоставець, Медичний інститут Сумського державного університету МОН України, м. Київ

канд. мед. наук, асистент, кафедра акушерства та гінекології, медичний інститут Сумського державного університету МОН України, м. Київ.

##submission.downloads##

Опубліковано

04.12.2024

Як цитувати

1.
Сухоставець Н. Клініко­анамнестичні особливості гіперпроліферативних процесів грудних залоз. par [інтернет]. 04, Грудень 2024 [цит. за 07, Жовтень 2025];4(3-2):69-74. доступний у: http://www.par.org.ua/index.php/par/article/view/235