Вплив гіперандрогенії в анамнезі на ендокринологічний статус та вміст плацентарних білків у фетоплацентарному комплексі

Автор(и)

  • Юлія Лахно Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Ключові слова:

гіперандрогенія, функціональний стан фетоплацентарного комплексу, ендокринологічний статус, вміст плацентарних білків

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-04.1-02
УДК 618.36:612.616.31

Мета дослідження: вивчення стану ендокринологічного статусу та вмісту плацентарних білків фетоплацентарного комплексу у жінок із гіперандрогенією в анамнезі.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети вивчали особливості преморбідного фону, перебіг вагітності та функціонального стану фетоплацентарного комплексу (ендокринологічний статус та вміст плацентарних білків) у 50 жінок з гіперандрогенією в анамнезі – І група. Для порівняння використовували аналогічні дані у 50 акушерські і соматично здорових жінок, розроджених через природні пологові шляхи – контрольна група.
До комплексу методів дослідження були включені клінічні, ехографічні інструментальні та лабораторні методи.
Результати. Комплексне визначення гормонів і плацентарних білків, що характеризують з одного боку стан фетоплацентарного комплексу, а з іншого – функціонування кори надниркових залоз, дозволило скласти цілісне уявлення про особливості ендокринних взаємин у динаміці вагітності у жінок із гіперандрогенією і виявити найбільш точні критерії, що дозволяють оцінити внутрішньоутробний стан плода і прогнозувати результат вагітності.
Висновки. Плацентарна дисфункція у жінок із гіперандрогенією розвивається з 16 тиж вагітності на тлі виражених дисгормональних і дисметаболічних порушень: у 16–20 тиж – характерне зниження вмісту плацентарного лактогену, естріолу і кортизолу на тлі одночасного збільшення концентрації білків плацентарних – плацентарного α1 мікроглобуліну; α2 мікроглобуліну фертильності і трофобластичного β-глікопротеїду. Додатково до цього, з 24 тиж достовірно зменшується рівень тестостерону, а після 32 тиж – 17-оксіпрогестерону і дегідроепіанандростерон-сульфату.
Своєчасна оцінка ендокринологічного статусу та вмісту плацентарних білків дозволяє адекватно оцінити рівень перинатального ризику та провести корекцію лікувально-профілактичних заходів.

Біографія автора

Юлія Лахно, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

аспірантка, кафедра акушерства, гінекології та медицини плода, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика МОЗ України, м. Київ.

##submission.downloads##

Опубліковано

01.02.2025

Як цитувати

1.
Лахно Ю. Вплив гіперандрогенії в анамнезі на ендокринологічний статус та вміст плацентарних білків у фетоплацентарному комплексі. par [інтернет]. 01, Лютий 2025 [цит. за 07, Жовтень 2025];4(4-1):16-22. доступний у: http://www.par.org.ua/index.php/par/article/view/238