Особливості білоксинтезуючої функції плаценти при передчасному розриві плодових оболонок на фоні урогенітальної інфекції

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-04.1-04
УДК 618.36:618.39

Мета дослідження: оцінювання стану білоксинтезуючої функції плаценти у вагітних з передчасним розривом плодових оболонок у різні терміни вагітності.
Матеріали та методи. Проведено комплексне проспективне рандомізоване клініко-лабораторне обстеження 217 вагітних, у яких перебіг вагітності ускладнився передчасним розривом плодових оболонoк в терміні гестації 22,5–33,5 тиж вагітності з оцінкою стану новонароджених.
У загальну вибірку були включені також вагітні та їхні новонароджені, які перебували на обстеженні та лікуванні в підрозділах інтенсивної терапії та реанімації. Для зменшення впливу випадкових факторів й систематизації розподілу ознак, що вивчалися у виборці, в неї не були включені вагітні з іншими акушерськими ускладненнями, а саме: прееклампсія, багатоплідна вагітність,
захворювання серцево-судинної системи, ендокринної системи у стадії субта декомпенсації, які б могли впливати на результати досліджень.
Концентрацію трофобластичного β1-глікопротеіну визначали імуноферментним методом в критичні терміни гестації (5–14, 16 -26 і 30–36 тиж вагітності, з інтервалом в 1–2 тиж у І триместрі, 4 тиж – у ІІ і ІІІ триместрах).
Результати. При визначенні плацентарних білків у сироватці крові виникають додаткові можливості своєчасної діагностики порушення стану плода і функції плаценти, що в сполученні з іншими методами є основою зниження перинатальної захворюваності і смертності. З огляду на досить широкі межі індивідуальних коливань плацентарних білків у сироватці крові в процесі розвитку вагітності, а також деякі добові коливання їхніх рівнів, більш надійним і перспективним для діагностики внутрішньоутробного страждання плоду може служити рівнобіжне визначення концентрації плацентарних білків у сироватці крові.
Висновки. Отримані результати необхідно використовувати при проведенні діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у жінок з урогенітальною інфекцією.