Особливості різних форм ендометріозу у жінок з гіпофункцією щитоподібної залози

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-04.1-12
УДК 618.1-007.415-092-036.1-06:616.441-008.64-08

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування генітального ендометріозу у поєднанні з гіпотиреозом та зниження частоти рецидиву на основі удосконалення і впровадження алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів з використанням сучасних ендоскопічних технологій та медикаментозної корекції.
Матеріали та методи. Нами був проведений аналіз частоти екстрагенітальної патології у 789 пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом. На першому етапі було обстежено 110 хворих репродуктивного віку (від 20 років до 41 року) із зовнішнім генітальним ендометріозом. Усіх жінок було розподілено на дві групи: до 1-ї групи увійшли 50 пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом без патології щитоподібної залози, до 2-ї групи – 60 жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом і супутнім гіпотиреозом. На другому етапі було обстежено 100 хворих репродуктивного віку з різним ступенем поширеності зовнішнього генітального ендометріозу, в яких були показаннями для оперативного лікування. Діагноз у всіх хворих був підтверджений під час лапароскопії, а також за результатами обов’язкового гістологічного дослідження. У комплекс проведених досліджень були включені клінічні, лабораторні, інструментальні, функціональні, морфологічні та статистичні методи дослідження.
Результати. При оперативному лікуванні поєднання генітального ендометріозу та гіпотиреозу у 55,0% жінок проводяться органозберігаючі операції; у 45,0% – радикальні; у 56,0% використовуються лапаро- та гістероскопія; у 42,0% – лапароскопічно-вагінальний доступ і тільки у 2,0% – лапаротомія. Крім того, у 10,0% випадків мають місце ураження сигмоїдного відділу товстої кишки та органів сечовиділення. Частота рецидиву після оперативного лікування генітального ендометріозу у жінок з гіпотиреозом через 6 міс становить 6,0%, через 9 міс – 10,0% та через 12 міс – 13,0% відповідно. Під час аналізу варіанту медикаментозної корекції і тривалості безрецидивного перебігу генітального ендометріозу встановлено, що завдяки гормональній протирецидивній терапії препаратами агоністами гонадотропін-рилізинг-гормону, курсами не менше 6 міс, тривалість ремісії суттєво збільшується (на 30,8%) порівняно з іншими варіантами.
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать, що наявність супутнього гіпотиреозу у пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом і проведеним за різними методами лікуванням, необхідно враховувати при
розробці тактики консервативного лікування, передопераційної підготовки і післяопераційної протирецидивуючої терапії з використанням основних гормональних препаратів. Впровадження отриманих результатів дозволить підвищити ефективність лікування як консервативно, так і оперативно, що підвищить якість життя жінок репродуктивного віку.