Актуальні питання якості життя у жінок після гістеректомії

Автор(и)

  • Сергій Вдовиченко Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
  • Олександр Забудський КНП «Пологовий будинок № 2», м. Київ

Ключові слова:

гістеректомія, функціональний стан яєчників, діагностика, якість життя

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-04.2-07
УДК 618.14-089.87-039:303.022:314.47

Мета дослідження: оцінити особливості якості життя у жінок після гістеректомії.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 200 пацієнток, що перенесли хірургічне лікування міоми матки, з яких 100 жінок було обстежено проспективно (група А) і 100 – ретроспективно (група Б). Залежно від обсягу оперативного втручання, пацієнтки були розподілені на дві групи: до І групи (основна група) увійшли 100 пацієнток після міомектомії, до ІІ групи (група порівняння) – 100 пацієнток, які перенесли надпіхвову ампутацію матки. У групі проспективного спостереження виділяли дві підгрупи: IA підгрупу склали 50 хворих, що перенесли міомектомію, ІІА підгрупу – 50 жінок після гістеректомії. У групі ретроспективного спостереження до ІБ підгрупи увійшли 50 пацієнток після міомектомії, до ІІБ підгрупи – 50 пацієнток після гістеректомії.
У групі проспективного спостереження проводили дослідження до операції, в ранній післяопераційний період і через 3, 6 і 12 міс після операції. У групі ретроспективного спостереження проводили дослідження через 2–10 років після оперативного лікування. Оцінку якості життя проводили з використанням опитувальника Nottingham Health Profile (NHP), модифікованого для гінекологічних хворих.
Результати. У всі терміни ретроспективного спостереження якість життя за рахунок емоційних реакцій була достовірна нижче у жінок, що перенесли гістеректомію порівняно з пацієнтками після міомектомії. При ретроспективному спостереженні, через 2–4, 5 і більше років після операції у пацієнток, що перенесли міомектомію, спостерігалася стабільно висока якість життя за шкалою соціальної ізоляції, що підтверджувалося достовірним зниженням набраних балів порівняно з передопераційним рівнем. Водночас після гістеректомії спостерігалося достовірне погіршення якості життя за шкалою соціальної ізоляції через 2–4 роки після операції і через 5 і більше років. У віддалені терміни після операції якість життя за шкалою соціальної ізоляції була достовірна нижче у жінок після гістеректомії, ніж у тих, які перенесли органозберігаючу операцію.
При вивченні якості життя за шкалою фізичної активності було виявлено достовірне поліпшення, починаючи з 6-го місяця після міомектомії і з 3-го місяця після гістеректомії. Сума балів за даною шкалою була стабільно низькою протягом проспективного і ретроспективного спостереження після обох видів оперативного лікування і не мала достовірних міжгрупових відмінностей.
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать, що показники якості життя мають суттєве значення при оцінюванні психологічного статусу жінок до хірургічного лікування, а також у різні терміни післяопераційного періоду. Отримані результати необхідно враховувати при розробці алгоритму діагностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів.

##submission.downloads##

Опубліковано

21.03.2025

Як цитувати

1.
Вдовиченко С, Забудський О. Актуальні питання якості життя у жінок після гістеректомії. par [інтернет]. 21, Березень 2025 [цит. за 07, Жовтень 2025];4(4-2):46-52. доступний у: http://www.par.org.ua/index.php/par/article/view/263