Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок із гіперандрогенією в анамнезі

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-04.2-09
УДК 618.36:612.616.31

Мета дослідження: оцінка функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок із гіперандрoгенією в анамнезі.
Матеріали та методи. Вивчали особливості преморбідного фону, перебіг вагітності та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у 50 жінок із гіперандрогенією в анамнезі – перша група. Для порівняння використовували
аналогічні дані у 50 акушерські і соматично здорових жінок, розроджених через природні пологові шляхи – контрольна група. До комплексу методів досліджень були включені клінічні, ехографічні інструментальні та лабораторні методи.
Результати. Зміни функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок із гіперандрогенією набувають найбільш вираженого характеру з 28 тижня вагітності і характеризуються високою частотою затримки внутрішньоутробного розвитку плода (20,0%); порушень серцевої діяльності плода (10,0%); дихальних рухів плода (12,0%); його рухової активності (10,0%) і тонусу (8,0%). Субкомпенсовані зміни зафіксовані в 10,0% і декомпенсовані в 4,0%. Гемодинамічні порушення характеризуються посиленням кровотоку в артерії пуповини і в маткових артеріях на тлі зниження кровотоку в середньомозковій артерії плода.
Висновки. Результати проведених досліджень продемонстрували, що жінки з гіперандрогенією входять до групи високого ризику щодо розвитку акушерських і перинатальних ускладнень внаслідок негативного впливу вихідної ендокринопатії на функціональний стан фетоплацентарного комплексу і дизадаптацию плода. Отримані результати свідчать про недостатню ефективність загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів і необхідності їх удосконалення.