Особливості формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з обтяженим репродуктивним анамнезом

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2024-04.2-15
УДК 618.177-089.888.11-06:616-053.31-036.1

Мета дослідження: вивчити особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з обтяженим репродуктивним анамнезом.
Матеріали та методи. В основу дослідження покладено комплексне обстеження 100 вагітних після допоміжних репродуктивних технологій і їх новонароджених (основна група). До групи порівняння включено 50 жінок аналогічного віку, в яких вагітність настала природним чином. Середній вік вагітних в групах після допоміжних репродуктивних технологій становив 29,0 ± 4,1 року і 33,1 ± 3,3 для чоловіків. Тривалий безплідний період призводить до того, що упускається найсприятливіший вік для настання вагітності, і вона настає в пізньому репродуктивному періоді на тлі соматичних і гінекологічних захворювань, що накопичилися. У комплекс проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, доплерометричні, кардіотокографічні та ендокринологічні методи.
Результати. Найважливішим з ускладнень ІІІ триместра вагітності була плацентарна дисфункція, яка мала статистично достовірні відмінності і становила 62,0% в основній групі. Це може бути обумовлено тим, що розвиток індукованої вагітності в умовах первинної плацентарної дисфункції призводить до порушення відтоку крові з плаценти, недостатньому вступу крові в міжворсинчасті простори в результаті периферичного спазму, ендотеліозу і тромбозу судин. Клінічними проявами плацентарної дисфункції стала затримка росту плода (27,0%) і дистрес плода (24,0%). Прееклампсія легкого і середнього ступеня тяжкості розвинулася в 49,0% в основній групі. Крім того, у ІІІ триместрі у цій самій групі спостерігалася патологія кількості навколоплідних вод, маловоддя зафіксоване в 18,0%, а багатоводдя у 10,0% пацієнток.
Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність розробки алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів з метою поліпшення перинатальних результатів розродження.