Частота виявлення носійства збудників перинатально значущих інфекцій у вагітних і оцінювання їхньої значущості при внутрішньоутробному інфікуванні

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-01.1-03
УДК 618.3/.7-06-036.8:618.33-022.7-053.1-078

Мета дослідження. Вивчення частоти носійства збудників перинатально значимих інфекцій у вагітних та оцінка їх значущості при внутрішньоутробному інфікуванні.
Матеріали та методи. Вивчення частоти виявлення носійства збудників перинатально значимих інфекцій у 1000 вагітних жінок обстежених на носійство найбільш значимих інфекцій у тому числі з TORCH- комплексу, паралельно з пренатальним скринінгом I триместра (11-13 тижнів 6 днів) на природжені і спадкові захворювання. Статистичний аналіз отриманих даних по частоті виявлення виконаний за загальноприйнятими методами.
Результати. При скринінговому обстеженні вагітних на носійство збудників перинатальнo значимих інфекцій, TORCH-комплексу і ультразвуковий скринінг стану плода виявлено, що найбільша кількість жінок це вагітні з IgG антитілами до Herpes simplex-1,2 (до 94%), і з IgG антитілами до Cytomegalovirus (до 72,5%), причому ознаки внутрішньоутробного інфікування під час вагітності значно частіше розвиваються за наявності IgG антитіл до Herpes simplex-1,2, (більше половини вагітних) і складають 52,7%. За наявності IgG антитіл до Cytomegalovirus цей відсоток був на рівні 17,4%. Незважаючи на меншу кількість вагітних з IgG антитілами до Chlamydia trachomatis (24%), ознаки внутрішньоутробного інфікування виявлені в 40,7% випадків. Носійство Candida albicans і Staphylococcus aureus також зв'язане з внутрішньоутробним інфікуванням і досягає 29,6% в першому випадку і 23,4% в другому. Звертає на себе увагу різноманітність клінічних проявів внутрішньоутробного інфікування, але найбільш значимими є багатоводдя (до 81,8%) і затримка розвитку плода (до 67,3%). Полімеразна ланцюгова реакція верифікації збудників проведена в 37,7% вагітних від всіх обстежених методом імуноферментного аналізу на наявність антитіл до збудників Torch-інфекцій, позитивність склала, в середньому, 94,2%. До особливої групи ризику щодо розвитку внутрішньоутробної інфекції плода і новонародженого відносяться вагітні з наявністю IgG антитіл до Herpes simplex 1,2, IgG антитіл Chlamydia trachomatis і з носійством під час вагітності Staphylococcus aureus, Candida albicans, а найвищий ризик внутрішньоутробної інфекції мають новонароджені від матерів з mixt- носійством збудників перинатальних інфекцій. Менший ризик внутрішньоутробних інфекцій мають діти за наявності в матері IgG антитіл до Cytomegalovirus.
Заключення. Отримані результати роботи дозволяють поліпшити прогнозування риски внутрішньоутробних інфекцій і ускладненого інфекційним процесом перебігу раннього неонатального періоду в новонароджених від матерів з носійством збудників перинатально значимих інфекцій, особливо при роботі з «практично здоровими» вагітними, в яких в крові методом імуноферментного аналізу виявлені IgG антитіла до збудників TORCH-інфекцій, що дає можливість оптимізувати ведення вагітності і пологів, знизити лікарське навантаження на вагітну, виключити стаціонарну допомогу при ознаках (за даними УЗД) внутрішньоутробного інфікування, але без ризику (за даними прогностичного алгоритму) розвитку внутрішньоутробної інфекції, своєчасно надати спеціалізовану допомогу новонародженим з високим ризиком інфекційних ускладнень в ранньому неонатальному періоді і таким чином знизити рівень інвалідизації і смертності дітей.