Етіологічні та анамнестичні аспекти ранніх втрат вагітності

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-01.1-09
УДК 618.3-036.1-06:618.177-089.888.11

Мета дослідження. Вивчити етіологічні та анамнестичні особливості ранніх втрат вагітності.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 50 подружніх пар зі звичним викиднем. В ході роботи використаний детальний клініко-анамнестичний аналіз, ретельне вивчення причинних чинників звичних ранніх втрат вагітності.
Результати. Всього в анамнезі у 50 жінок зі звичним викиднем було 235 вагітностей, в середньому 4,7±0,9 на одну пацієнтку. В цілому, до 12 тижнів урвалося 96% всіх вагітностей, пізні викидні до 22 тижнів склали 4%. Переважна більшість жінок 90% мали в анамнезі від 3 до 5 мимовільних викиднів, 6% - від 6 до 10 ранніх втрат вагітності. Встановлено, що в 72% спостережень звичний викидень був первинним, що значно перевищує показники спорадичного викидня в популяції (в середньому близько 16%). У етіологічній структурі звичних викиднів алоімунні чинники складають 32%, аутоімунні порушення 40,0%, тромбофілії – 28%.
Заключення. Звичні ранні втрати вагітності є поліетіологічним станом. У етіологічній структурі звичних викиднів алоімунні чинники складають 32%, аутоімунні порушення 40,0%. Серед інших причин – анатомічні (18%), особливості каріотипу подружжя (10%), гормональні порушення (32%), тромбофілії (28%), інфекційно-запальний чинник (64%).