Клініко­анамнестичні аспекти пацієнток з ендометріальними поліпами в постменопаузі

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-01.2-06
УДК 618.173:618.14-006.5-071.1

Мета дослідження: вивчити клініко-анамнестичні аспекти у пацієнток з ендометріальними поліпами у постменопаузі.

Матеріали та методи. Об’єктами дослідження стали 120 пацієнток у постменопаузі. З них 90 пацієнток з ендометріальними, зокрема і рецидивними поліпамибез малігнізації, увійшли до I (основної) групи. У II (контрольну) групу включені30 жінок без ендометріальних поліпів, але які мають можливість дослідженняендометрія в постменопаузі (серозометра, внутрішньоматкові синехії на тлі вікової атрофії, артефакти при УЗД, які виявляється при проведенні гістероскопії).У процесі роботи використані сучасні методи дослідження: клінічні (загальний і гінекологічний огляд), лабораторні (біохімічний аналіз, цитологічне дослідження, морфологічне, імуногістохімічне дослідження зішкрібку слизовоїоболонки тіла матки, дослідження бактеріоскопії, полімеразна ланцюгова реакція і мікробіологічне дослідження слизових оболонок каналу шийки маткиі порожнини матки).

Результати. Під час аналізу структури захворювань органів репродуктивноїсистеми у пацієнток основної групи виявлено достовірно вищу частоту запальних захворювань, оперативних втручань, особливо внутрішньоматковихманіпуляцій порівняно з групою контролю. Виявлено, що найчастіше в анамнезі зустрічалися запальні захворювання статевих органів: вульвіт, сальпінгоофорит, ендометрит, які в два рази частіше спостерігалися у групі обстеженихз ендометріальними поліпами, ніж у групі контролю, і становили 54 (60,0%) і8 (26,7%) відповідно (p < 0,01).Продемонстровано, що ризик появи ендометріальних поліпів у жінок із запальними захворювання статевих органів достовірно вище (RR = 2,25; OR = 4,13;95% ДІ 1,21–4,17), при цьому чутливість становила 87%, а специфічність – 38%.Результати проведеного дослідження свідчать, що приблизно у 10% обстежених жінок як з поліпами ендометрія, так і у здорових, у постменопаузі зафіксовано бактеріальний вагіноз, який виявлявся відсутністю вираженоголейкоцитозу (лейкоцити до 20 у полі зору), наявністю рясної змішаної флориі виявленням «ключових» клітин у вагінальних мазаннях. Проте на відміну відгрупи контролю у 30 пацієнток з ендометріальними поліпами також спостерігався виражений запальний процес піхви.

Висновки. Комплексний аналіз клініко-анамнестичних даних виявив низкуособливостей, які є сприятливим фоном для розвитку ендометріальних поліпів у постменопаузі. У пацієнток з ендометріальними поліпами, порівняноз контрольною групою, частіше зустрічалися соматичні захворювання, запальні захворювання статевих органів, порушення репродуктивної системи,їм проводили внутрішньоматкові маніпуляції.Порушення мікробіоценозу і локального імунітету статевих шляхів призводить до розвитку хронічного ендометриту, що за наявності несприятливихчинників на тлі атрофії ендометрія в постменопаузі є причиною зниження кровотоку з розвитком гіпоксії і формуванням поліпів ендометрія.