Особливості стану імунної системи у жінок репродуктивного віку з безпліддям та аутоімунною патологією щитоподібної залози

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-01.2-08
УДК 618.177:616.441-002-055.2-039:612.017.1

Мета дослідження: оцінити особливості стану імунної системи у жінок репродуктивного віку з безпліддям та аутоімунним тиреоїдитом (АІТ).

Матеріали та методи. Для досягнення мети було обстежено 104 жінки репродуктивного віку: 57 пацієнток з АІТ (основна група), 25 пацієнток без патології щитоподібної залози (група порівняння) та 22 здорові фертильні жінки (контрольна група).Дослідження включало загальне клініко-лабораторне, специфічне імунологічне обстеження та інструментальне обстеження жінок.

Результати. Серед жінок з АІТ порівняно з пацієнтками без патології щитоподібної залози і здоровими фертильними жінками достовірно вищечастота підвищених рівнів антитіл до кардіоліпіну класу М (12,3%, 0% і 0%;р < 0,05); антитіл до 62-глікопротеїну-1 класу М (17,5%, 4% і 0%; р < 0,05); антитіл до фосфатидилсерину класу G (10,5%, 0% і 0%; р < 0,05). Підвищенийрівень антинуклеарних антитіл був виявлений лише в 1 пацієнтки основноїгрупи дослідження (1,8%), тоді як у всіх жінок групи порівняння і контрольної групи концентрації антинуклеарних антитіл відповідали нормативним значенням. Підвищені рівні антиоваріальних антитіл відзначені у 6 (10,5%)пацієнток основної групи і не зафіксовані у групі порівняння та в контрольній групі. Проте середні рівні антиоваріальних антитіл були зіставні у трьох групах: 5,7±3,6 Од/мл, 4,6±4,1 Од/мл і 4,5±3,8 Од/мл відповідно (р > 0,05). Підвищений рівень IgM до b-ХГЛ відзначений достовірно частіше у жінок основної групи (20,0%), ніж у групі порівняння (7,5%) і в контрольній групі (4,5%)(р < 0,05). Підвищений рівень IgG виявлений у 13,3%, 10,0% і 9,1% пацієнток груп обстеження відповідно (р > 0,05). Обидва види імуноглобулінів виявлено у 10% пацієнток основної групи, 7,5% жінок групи порівняння і 4,5%пацієнток контрольної групи (р > 0,05). Середні значення IgM для АТ-b-ХГЛу групах не перевищували нормативних значень (13,9±9,2 МО/мл і 14,8±11,3МО/мл, 14,1±7,5 МО/мл; р>0,05), як і середні рівні IgG до b-ХГЛ (15,2±8,2 МО/млі 13,3±11,1 МО/мл, 14,4+8,9 МО/мл; р>0,05). У двох пацієнток основної групивиявлено поєднання антитіл до П і антитіл до ХГЛ.

Висновки. У пацієнток основної групи дослідження була виявлена достовірновища частота антитіл до фосфоліпідів і кофакторів (до кардіоліпіну 62-глікопротеїну-1, фосфатидисерину), антиоваріальних антитіл і антитіл до ХГЛ порівняноз групою жінок без патології щитоподібної залози і здорових фертильних жінок.