Молекулярні маркери прогнозу тяжкості синдрому гіперстимуляції яєчників та відповідь на профілактичну терапію: перспективи персоналізованої медицини

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-01.2-10
УДК: 618.177-08:577.1:615.47

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ) є потенційно небезпечним ускладненням програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ),особливо у пацієнток з високим оваріальним резервом.

Мета дослідження: визначити прогностичну цінність молекулярних маркерів (VEGF, IL-6, TNF-α, НЕ-4, Ki-67, індекс HOMA) у формуванні тяжкого СГЯ таоцінити ефективність персоналізованої профілактичної терапії.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 жінок з високим ризиком розвитку СГЯ, розподілених на дві підгрупи: І група – стандартна методика профілактики; ІІ група – вдосконалена стратегія з персоналізованим підходом.

Результати. У групі ІІ рівень VEGF становив 282,4±24,7 пг/мл проти 434,6±33,1 пг/млгрупи І (p < 0,01); рівень IL-6 – 8,9±1,2 пг/мл проти 15,6±2,1 пг/мл відповідно (p < 0,01).Частота тяжких форм СГЯ знижена з 16,7% до 3,3% (p < 0,05). Клінічна вагітність угрупі з персоналізованою профілактикою становила 50% проти 35% у контрольнійгрупі (p = 0,04), а рівень ранніх викиднів зменшився з 20% до 10% (p = 0,05).

Висновки. Отримані результати підтверджують високу ефективність використання молекулярного моніторингу та вдосконалених протоколів упопередженні СГЯ та покращенні репродуктивних результатів.