Порівняльна оцінка впливу медико­соціальних чинників на стан грудних залоз у жінок з порушеною функцією щитоподібної залози

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-01.2-12
УДК 618.19-036:616.441-002]-055.2:613

Мета дослідження: провести порівняльне оцінювання впливу медико-соціальних факторів на стан грудних залоз у жінок з порушеною функцією щитоподібної залози.

Матеріали та методи. Нами була відібрана група з 250 жінок віком від 40 до 60 років,які були розподілені на п’ять груп залежно від функціонального статусу щитоподібної залози і стану грудних залоз. У кожній з основних груп було виділено по дві підгрупи залежно від наявності мастопатії: I група – 50 жінок у стані еутиреозу (IA підгрупа – 25 жінок з мастопатією, IB підгрупа – 25 жінок без патології грудних залоз); II група – 50 жінок з гіпотиреозом (IIA підгрупа – 25 жінок з мастопатією, IIB підгрупа – 25 пацієнток без фіброзно-кістозної мастопатії; III група – 50 пацієнток з гіпертиреозом (III A підгрупа – 25 жінок з фіброзно-кістозною мастопатією, III B підгрупа – 25 жінок без мастопатії). До групи порівняння увійшли 50 жінок з мастопатією без захворювань щитоподібної залози (IV група). До контрольної групи включено 50 здорових жінок без патології щитоподібної залози і грудних залоз (V група).

Результати. Соматичну патологію зафіксовано у пацієнток із захворюваннями щитоподібної залози частіше, ніж у загальній популяції. Рівень екстрагенітальної захворюваності був найбільш високим у гіпотиреоїдних жінок (96,0%),нижче – в еутиреоїдних (90,0%) і гіпертиреоїдних (80,0%) жінок (р < 0,01). Уконтрольній групі цей показник становив 58,0%, що було достовірне рідше, ніж у жінок з тиреоїдною патологією (р < 0,02).Виявлено також, що в усіх основних групах пацієнтки з мастопатією були більш схильні до соматичної патології, ніж жінки без мастопатії. У жінок устані гіпотиреозу, страждаючих на мастопатію, екстрагенітальна захворюваність становила 100% (р < 0,01), при еутиреозі і фіброзно-кістозній мастопатії– 98,0% (р < 0,05), у пацієнток з тиреотоксикозом і фіброзно-кістозною мастопатією – 90,0% (р > 0,05). Водночас частота соматичної патології у жінок з мастопатією і нормальною щитоподібною залозою була нижча (74,0%).

Висновки. Згідно з нашими даними, в розвитку тиреоїдної патології виявлено значення спадковості і території проживання. Захворювання щитоподібної залози часто поєднувались із соматичною патологією, зокрема, анемією, захворюваннями органів травлення і сечовидільної системи.Отримані результати необхідно врахувати при розробці алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.