Медико­соціальні аспекти у юних первородящих жінок

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-01.2-13
УДК 618.5-053.7-055.2-06:614.2:364

Мета дослідження: вивчити медико-соціальні аспекти у юних первородящих жінок.

Матеріали та методи. З обстежуваних нами 200 юних жінок (13–18 років) 100 перервали дану вагітність на ранніх і пізніх термінах гестації; за 100 юними жінками проведено динамічне спостереження під час вагітності та пологів з оцінюванням стану внутрішньоутробного плода і новонародженого. До контрольної групи увійшли 35 вагітних практично здорових жінок віком 20–25 років для порівняння новонароджених від юних матерів з екстрагенітальною патологією. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, лабораторні,інструментальні та статистичні методи.

Результати. Рання сексуальна активність з несформованою особовою відповідальністю у поєднанні зі статевою необізнаністю і низькою культурою контрацепції, відсутність попереднього настрою на материнство призвели більшість наших юних респонденток до вагітності, що виникла випадково й абсолютно несподівано для них, раптово, що різко змінило їх соціальний статус, життєві інтереси і перспективи. Народження дитини в цьому віці рідкобуває запланованим. Так, у 66,0% випадків дитина була зачата випадково. У 34,0% дівчат вагітність була запланована. Позашлюбна вагітність, випадкова,незапланована, без попереднього настрою на материнство, що раптово зламала всі життєві плани, гостро поставила перед дівчинкою-підлітком питання, пов’язані зі зміною її соціального статусу, з необхідністю швидкої соціальної адаптації, не може не бути для дівчинки-підлітка психотравмуючим чинником.Тому перший триместр вагітності, період найбільш гострого усвідомленнясвого раптово виниклого нового положення, виявляється психологічно найбільш важким. Зазвичай, вагітні дівчата-підлітки спочатку були глибоко пригнічені, переживали почуття страху, оскільки чекали серйозного засудження з боку близьких, знайомих, суспільства в цілому. Непередбачена вагітність без попереднього настрою на материнство стала чинником, що сприяє формуванню емоційного стресу, викликає напруженість адаптаційних механізмів організму первородящих підлітків з настанням вагітності. Вражаюче, що всі ці події розвивалися на очах батьків, які в 24,0% випадків або не підозрювали про те, що сталося, або не надавали своєчасної допомоги, унаслідок чого звернення за напрямом на штучне переривання вагітності в47,3% сталося на пізніх термінах вагітності, коли аборт представляє найбільш серйозну небезпеку для здоров’я юної жінки. В результаті юна вагітна вимушена була народити небажану дитину.

Висновки. Значущими чинниками ризику цього контингенту неповнолітніх були несприятливий психологічний мікроклімат як в сім’ї, так і в школі, недостатня готовність юної матері до материнства, соціальна ізоляція підлітка,неповна сім’я, наявність шкідливих звичок у батьків і підлітка, малий відсоток звернень по медичну допомогу, наявність хронічних захворювань, низьке матеріальне благополуччя сім’ї, безконтрольність, відсутність належного статевого виховання, рання сексуальна активність, статеві перелюбства, безвідповідальне відношення до статевого життя з низькою культурою контрацепції, пізнє звернення в жіночу консультацію з приводу вагітності. Отримані результати необхідно враховувати при розробці алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.