Прогнозування та діагностика ускладнень гестації у жінок з високим перинатальним ризиком

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.1-05
УДК 618.3/.7-036.8-07-037

Мета дослідження: розробити сучасний алгоритм прогнозування та діагностики ускладнень гестації у жінок з високим перинатальним ризиком.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням безвибірковим методом були перебували 404 жінки з числа тих, хто встав на облік по вагітності. Критеріями включення в програму обстеження були рання явка в жіночу консультацію, одноплідна вагітність і згода вагітної на обстеження протягом всього періоду гестації. До групи контролю увійшли 50 невагітних жінок. Віковий інтервал обстежених пацієнток був у межах від 17 до 42 років, середній вік вагітних – 25,7 ± 0,3 року, жінок групи контролю – 24,8 ± 0,6 років (p > 0,05). Після завершення вагітності, залежно від особливостей її перебігу і результату, жінки були розподілені на клінічні групи. Оскільки аналіз ранніх репродуктивних втрат не входив у завдання дослідження, 8 жінок були виключені внаслідок мимовільного переривання вагітності, а остаточно сформовані клінічні групи включали 396 жінок. До I групи увійшли 152 жінки, перебіг вагітності в яких був з різними акушерськими ускладненнями (загрозою переривання вагітності, гестозом, порушенням стану плода) і завершилася несприятливим перинатальним результатом: антенатальною загибеллю плода, передчасними пологами, народженням доношених дітей з пренатальною гіпотрофією і захворюваннями постгіпоксичного генезу. До II групи включено 116 жінок, вагітність в яких також мала ускладнений перебіг, але завершилася народженням здорових доношених дітей. До III групи увійшли 128 жінок з фізіологічним перебігом і результатом вагітності.
У всіх жінок проводили аналіз анамнестичних даних з урахуванням соматичної і гінекологічної захворюваності, акушерського анамнезу. Було проведено детальне оцінювання перебігу вагітності і пологів, наявності і характеру ускладнень. Усім вагітним проводили повне клініко-лабораторне обстеження, що включає обстеження на носійство інфекцій TORCH-комплексу, виконували трикратне ультразвукове дослідження з допплерометрією.
Результати. Проведене дослідження продемонструвало, що ці ускладнення є ваговитими чинниками перинатального ризику: ранній токсикоз збільшував ри-зик несприятливого перинатального результату в 2,1 раза, загроза переривання вагітності в I і II триместрах – в 1,6 і 1,7 раза відповідно, зокрема загроза переривання, що зажадала повторних і тривалих госпіталізацій, – у 2,1 раза. Істотно збільшували ризик перинатальних ускладнень загрозливі передчасні пологи, навіть у випадках успішного токолізу (відносний ризик = 1,6). Значущим чинником перинатального ризику серед ускладнень вагітності був гестоз: відносний ризик несприятливого результату з боку плода і новонародженого за наявності даного ускладнення збільшувався в 1,7 раза при гестозі легкого ступеня і в 2,5 раза за наявності у пацієнтки гестозу середнього або важкого ступеня. Патологічні зміни морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу за результатами ультразвукової діагностики у II триместрі вагітності реєстрували з частотою 19,1% у пацієнток з несприятливим результатом вагітності для плода і 21,6% у жінок з гестаційними ускладненнями, що народили здорових дітей (p > 0,05). У III триместрі вагітності частота патологічних змін збільшилася до 48,0% і 35,3% відповідно (p < 0,05), тобто інформативні ультразвукові маркери у пацієнток з несприятливими перинатальними результатами достовірно частіше виявлялися на стадії клінічної маніфестації гестаційних ускладнень.
Висновки. На підставі комплексного вивчення фетоплацентарного гомеостазу визначений алгоритм обстеження жінок в рамках акушерського моніторингу для прогнозування гестаційних і перинатальних ускладнень, оптимізації лікування і розродження вагітних. Проведене дослідження дозволило визначити інформативні маркери для ранньої діагностики порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу. На основі оцінки клінічно-анамнестичних даних, доповнених інформативними лабораторними тестами дослідження фетоплацентарного гомеостазу, сформовані та упроваджені в практичну охорону здоров’я оцінково-прогностичні таблиці ризику розвитку гестаційних ускладнень (у ранні терміни вагітності) і перинатальної ризику (у 28–32 тиж і при доношеній вагітності).