Клініко­анамнестичні чинники ризику рецидиву ретрохоріальної гематоми

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.1-07
УДК 618.344-003.215-036.87-06

Мета дослідження: оцінити клініко-анамнестичні фактори ризику рецидиву ретрохоріальної гематоми.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети було проведено комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 90 жінок, які були розподілені на три групи на підставі результатів клінічного обстеження і даних ультразвукового дослідження: 30 вагітних з рецидивуючою ретрохоріальною гематомою (основна група), 30 вагітних з ретрохоріальною гематомою, що виявлялася лише на ранніх термінах вагітності (6–12 тиж включно) (група порівняння) і 30 проспективно обстежених пацієнток з неускладненою вагітністю, що не мають значущої екстрагенітальної патології і обтяжених чинників акушерсько-гінекологічного анамнезу (контрольна група).
Результати. Чинник обтяження гінекологічного анамнезу є одним з найбільш значущих у пацієнток з рецидивуючою ретрохоріальною гематомою [RR – 1,922; 95% CI 1,541–2,394], навіть порівняно з вагітними при діагностуванні гематоми лише в ранні терміни [RR – 2,31; 95% CI 1,758–3,031]. Особливо важливими є чинник інфікування (у 4,5 раза частіше при рецидивуючих гематомах і в 3,3 раза – при гематомах ранніх термінів), відсутність прегравідарної ерадикації збудників інфекції (лише у 16,7% вагітних з рецидивуючою гематомою проводили прегравідарну антибактеріальну терапію), а також наявність в анамнезі внутрішньоматкових втручань (з приводу гіперплазії ендометрія, підслизової міоми матки, безпліддя) – в 4,2 раза частіше у жінок з рецидивуючими гематомами і в 3,3 раза частіше при гематомах ранніх термінів, ніж при неускладненій вагітності. Важлива наявність в анамнезі і до моменту настання вагітності міоми матки (причому частіше при проведенні перед вагітністю оперативного лікування), застосування різних методів допоміжних репродуктивних технологій, особливо проведення кріопротоколу і невдалі спроби екстракорпорального запліднення.
Висновки. Ускладнений перебіг попередніх вагітностей, репродуктивні втрати, рубець на матці є чинниками ризику порушень плацентації і формування ретрохоріальної гематоми. Вагітність у результаті допоміжних репродуктивних технологій пов’язана з 2,5-кратним збільшенням частоти ретрохоріальної гематоми, вишкрібання порожнини матки в анамнезі підвищує ризик цього ускладнення в 2,4 раза, міома матки і вторинне безпліддя – в 2,1 раза, а наявність рубця на матці після кесарева розтину – в 2,8 разу. Отримані дані необхідно враховувати при розробці алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.