Клініко­ехографічні особливості поєднання аденоміозу з патологічними процесами ендометрія

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.1-15
УДК 618.14-031:611.664]-018-007.415-073.432.19-039

Мета дослідження: виявити клініко-ехографічні особливості і патогенетичні механізми поєднання аденоміозу з патологічними процесами ендометрія.
Матеріали та методи. У справжнє дослідження були включені 153 хворі аденоміозом у поєднанні з патологічними процесами ендометрія. Критерієм відбору хворих був встановлений клінічний діагноз аденоміоз на підставі ретельного аналізу клініко-анамнестичних, інструментально-діагностичних і морфологічних даних. У випадках, коли після комплексного клініко-інструментального і гістологічного обстеження клінічний діагноз аденоміозу викликав сумніви, цей факт був критерієм виключення. Факт поєднання аденоміозу з міомою матки розмірами 15 і більше тижнів вагітності також був критерієм виключення. На підставі результатів власного дослідження 153 пацієнток з поєднаною патологією матки (аденоміоз) і ендометрія були розподілені на групи: 1 група – «чистий» аденоміоз (n = 40); 2 група – аденоміоз і рецидивуюча гіперплазія ендометрія (n = 41); 3 група – аденоміоз і гіперплазія атипії ендометрія (n = 42); 4 група – аденоміоз і рак ендометрія (n = 30).
Результати. Генетична схильність, стан відносної або абсолютної гіперестрогенії внаслідок гіпофункції яєчників, метаболічного синдрому, захворювань печінки, хронічні запальні захворювання (генітальні та екстрагенітальні), які спричинюють зниження місцевого і загального імунітету, що призводить до місцевого порушення підтримки постійності клітинного складу тканин матки, зміни рецепції естрогену і прогестерону, є найбільш значущими чинниками ризику розвитку гіперпластичних процесів органів репродукції.
Висновки. Отримані дані свідчать, що метод кольорової допплерівської гідросонографії дозволив доповнити інформацію, отриману заздалегідь при ехографії (трансабдомінальне і трансвагінальне ультразвукове дослідження, кольорове допплерівське картування та імпульсна допплерометрія), внаслідок чого зменшилося число невизначених, неясних, сумнівних інтерпретацій діагнозу у пацієнток з поєднанням міоми матки та аденоміозу. При проведенні ехографії, враховуючи розвиток аденоміозу при інвазії ендометрія з базального шару в міометрій, а також з урахуванням верифікованих при морфології структурних змін прилеглих до ендометрія ділянок міометрія, особлива увага приділялася скануванню так званої «межової» зони. При детальній візуалізації даної зони виявляють наступні ехо-камера-ознаки: нечітка межа між міометрієм і ендометрієм; нерівномірне потовщення «межової» зони; неоднорідна структура межі «ендометрій-міометрій», де з’являються гіперехогенні включення у вигляді дрібних, частіше за округлі або лінійні структури.