Вплив різних мікробіоценозів матері на склад кишкової мікрофлори дитини

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.1-19
УДК 616.34-008.87-053.3-06:618.63-022.7

Мета дослідження: оцінити вплив різних мікробіоценозів матері на склад кишкової мікрофлори дитини.
Матеріали та методи. Усього обстежено 250 дітей віком від 1 місяця до 3 років і 100 матерів. Загальні критерії включення у дослідження дітей: гестаційний термін при народженні 38–41 тиж, маса тіла 3000–4000 г, відсутність в анамнезі антибактеріальної терапії і гострих кишкових інфекцій за 2 міс до проведення дослідження. Після оформлення згоди на медичне втручання і відповідно до критеріїв включення і виключення були сформовані профільні групи дітей. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, мікробіологічні, вірусологічні, біохімічні та статистичні.
Результати. Були виявлені штами лактобактерій з потенційно пробіотичним ефектом: 5 штамів лактобактерій, що володіють високою антагоністичною активністю по відношенню до S.aureus і 4 штами високої антагоністичної активності по відношенню до гемолізуючої E.сoli. Найбільший інтерес з цієї точки зору представляє штам L.fermentum № 30/4, що володіє високою антагоністичною активністю щодо обох мікроорганізмів. Встановлено високу частоту резистентності кишкових лактобактерій до найчастіше використовуваних антибіотиків і хіміопрепаратів. Усі лактобактерії були полірезистентні і мали від 8 до 15 маркерів резистентності. Всі штами кишкових лактобактерій були резистентні до фуразолідону, ципрофлоксацину, котримоксазолу, цефтриаксону, нітроксоліну, метронідазолу; 75% штамів проявляли резистентність до амікацину і ампіциліну; 65% штамів – до амоксиклаву і цефотаксиму; 70% штамів були чутливі до пеніциліну і лінезоліду, 60–65% – до еритроміцину і лінкоміцину.
Висновки. Виявлено низку особливостей видового складу, антагоністичної активності та антибіотикорезистентності кишкових лактобактерій у дітей грудного віку. Отримані дані слід враховувати при призначенні дітям антибактеріальних препаратів з приводу інтеркурентних інфекцій і виборі пробіотиків для корекції складу кишкового мікробіоценозу.