Функціональній стан щитоподібної залози у жінок із множинними гіперпластичними процесами органів репродуктивної системи

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2025-02.2-08
УДК 618.1-018-007.6-06:616.441-036

Мета дослідження: оцінювання функціонального стану щитоподібної залози у жінок із множинними гіперпластичними процесами органів репродуктивної системи.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети обстежено 74 жінки. До основної групи увійшли 54 пацієнтки з двома і більше гіперпластичними процесами органів репродуктивної системи (міома матки, гіперплазія і поліпи ендометрія, аденоміоз, зовнішній генітальний ендометріоз, фіброзно-кістозна мастопатія). До контрольної групи увійшли 20 жінок з овуляторним менструальним циклом, середньою тривалістю 28,4 ± 0,8 доби. Окрім клінічних та ехографічних методів для дослідження функції яєчників визначали вміст у крові естрадіолу на 5–7-й день менструального циклу, прогестерону на 20–24-й день менструального циклу. Для дослідження функції щитоподібної залози проводили визначення вмісту в крові вільного тироксину і тиреотропного гормону. У крові всіх жінок визначали наявність антитіл до тиреоїдної пероксидази.
Результати. У 22 жінок (40,7 ± 7,0%) із множинними гіперпластичними процесами органів репродуктивної системи були виявлені захворювання щитоподібної залози. Дифузний нетоксичний зоб I і II ступеня було діагностовано у 6 хворих (11,1 ± 1,3%), дифузно-вузловий нетоксичний зоб I і II ступеня – також у 6 жінок основної групи (11,1 ± 1,3%). Вузловий зоб виявлено у 7 хворих (13,0 ± 1,6%). Дифузний і дифузно-вузловий нетоксичний зоб виявлені у 4 з 9 (44,4 ± 4,6%) жінок з наявністю у структурі множинних гіперпластичних процесів органів репродуктивної системи зовнішнього генітального ендометріозу, у 10 із 46 (21,7 ± 2,1%) жінок з міомою матки, у 3 із 15 (20,0 ± 1,3%) жінок з гіперплазією і поліпами ендометрія і в 4 із 19 (21,0 ± 2,3%) хворих з аденоміозом. Частота дифузного і дифузно-вузлового нетоксичного зоба у жінок з фіброзно-кістозною мастопатією становила 25,0 ± 2,2% (12 із 48 хворих). Вузлові утворення щитоподібної залози були виявлені у 2 із 9 (22,2 ± 1,9%) жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом, у 5 із 46 (10,9 ± 1,6%) хворих з наявністю в структурі захворювань міоми матки, у 2 із 19 (10,5 ± 1,0%) хворих з аденоміозом і 5 із 48 (10,4 ± 1,4%) жінок з фіброзно-кістозною мастопатією.
Висновки. Результати проведених досліджень свідчать, що у більшості жінок (94,4 ± 3,1%) з множинними гіперпластичними процесами органів репродуктивної системи функція щитоподібної залози не порушена. Вміст вільного тироксину в їх крові не відрізняється від його рівня в крові здорових жінок. Проте це не дає підстав пов’язувати розвиток проліферативних захворювань органів малого таза і грудних залоз з порушенням функції щитоподібної залози. Отримані дані необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.