Репродуктивні аспекти віддалених наслідків апоплексії яєчника

Автор(и)

  • Олег Іщак Кафедра акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Ключові слова:

апоплексія яєчника, фактори ризику, ургентні стани, віддалені наслідки, оваріальний резерв, невиношування, комплексна система реабілітації

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2021-3-9
УДК 618.2-08-06:618.11-005.1-031:611.38

Мета дослідження: визначити віддалені наслідки оперативного лікування апоплексії яєчника з урахуванням факторів ризику цієї ургентної патології.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 112 жінок (основна група, n=112), яких прооперовано з приводу апоплексії яєчника, і 40 пацієнток групи контролю (n=40), які в анамнезі не мали вказану патологію. Усім пацієнткам
проводили комплексне обстеження із застосуванням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком (середній вік становив 23,6±4,2 року) і статистично порівняльними.
Результати. На основі аналізу клініко-анамнестичних даних пацієнток, які перенесли оперативне лікування апоплексії яєчника, були визначені основні фактори ризику даної патології: хронічні захворювання сечовидільної, дихальної і травної систем, генітальний інфантилізм, ретенційні кісти яєчників, хронічний сальпінгоофорит, спричинений інфекціями, що передаються статевим шляхом, порушення менструального циклу за типом гіперполіменореї та/або альгодисменореї, сімейний тромбофілічний анамнез, кровотечі різної локалізації в анамнезі, артифіційні аборти, дефіцит маси тіла, тютюнопаління. Запропонована нами комплексна двоетапна система реабілітації включала лікувально-профілактичні заходи від гострого періоду апоплексії яєчника до моменту реалізації репродуктивної функції. Перший етап лікувального комплексу (ранній післяопераційний період) сприяв усуненню наслідків травми яєчника, купіруванню больового синдрому і гіперкоагуляційним змінам системи згортання крові, поліпшенню якості життя в період стаціонарного лікування. Другий етап (через 2 міс після хірургічного лікування) забезпечував відновлення оваріальної функції і баланс ланок системи гемостазу, тим самим готуючи репродуктивну систему жінки до майбутнього виношування вагітності та пологів.
У віддаленому післяопераційному періоді результатом комплексного етапу реабілітації у 23 пролікованих пацієнток стало народження здорових дітей і відсутність акушерських ускладнень у 22 з них. Заключення. Виявлення і структурування факторів ризику апоплексії яєчників є важливим етапом для проведення комплексного лікування і профілактики рецидиву даного захворювання. Усунення або зменшення впливу цих факторів сприятиме відновленню репродуктивної системи та покращенню якості життя. Комплексна оцінка стану цілісного організму у віддалений післяопе-раційний період свідчить про необхідність проведення реабілітаційних заходів, спрямованих на підвищення природної резистентності макроорганізму й
ефективного відновлення репродуктивної функції.

Біографія автора

Олег Іщак, Кафедра акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 5

##submission.downloads##

Опубліковано

06.12.2021

Як цитувати

1.
Іщак О. Репродуктивні аспекти віддалених наслідків апоплексії яєчника. par [інтернет]. 06, Грудень 2021 [цит. за 07, Жовтень 2025];1(3):85-94. доступний у: http://www.par.org.ua/index.php/par/article/view/35