Медико-соціальні особливості у жінок із порушеннями менструальної функції в пубертатному періоді

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2021-3-10
УДК 618.17-008.8-055.2-06:616-053.6-071

Репродуктивна система піддається впливу різних несприятливих факторів і шкідливих чинників на всіх етапах функціонування організму. На фоні зниження рівня репродуктивного жіночого здоров’я останніми роками простежується чітка тенденція до збільшення кількості хворих із патологією пубертатного періоду. Низький рівень соматичного і репродуктивного здоров’я до вагітності зумовлюють високу частоту ускладнених пологів, що веде до погіршення розвитку наступних поколінь.
Мета дослідження: надати клінічну характеристику жінок, які мали порушення менструальної функції в пубертатному періоді, на підставі вивчення клініко-анамнестичних даних, лабораторних та інструментальних методів дослідження, аналізу факторів ризику, клінічного перебігу, ефективності лікування і диспансерного спостереження
Матеріали та методи. За характером порушень основну групу жінок (n=210), які мали розлади менструальної функції в пубертатному періоді, було розподілено на три підгрупи (n=70): 1-а – жінки з первинною олігоменореєю і своєчасним середньопопуляційним менархе, 2-а – з пізнім віком менархе, 3-я – з пубертатними кровотечами. До контрольної групи увійшли жінки (n=70) з правильним ритмом менструацій у пубертаті.
Результати. У ході клінічного проспективного дослідження проаналізовано соціальний статус жінок із порушеннями репродуктивної функції в пубертатному періоді, частоту і структуру наявних супутніх соматичних захворювань, тривалість менструального циклу, характер хвороб жіночих статевих органів; надано оцінку комплексного лікування виявлених порушень, що дозволило отримати сприятливий репродуктивний прогноз. Більшість обстежуваних жінок (53,3%) планували вагітність, яка настала в 75,9% жінок з числа плануючих.
Заключення. Проведення клініко-анамнестичного аналізу репродуктивної функції жінок з порушеннями менструальної функції в пубертатному періоді дозволить підвищити ефективність лікування виявлених порушень і надасть змогу розробити алгоритми ведення таких жінок при плануванні та під час вагітності.