Особливості клініко- анамнестичної характеристики пацієнток із різним оваріальним резервом

Автор(и)

  • Оксана Чайка Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Ключові слова:

безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, контрольована стимуляція яєчників, гонадотропіни, соматичний та репродуктивний анамнез

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2021-3-16
УДК 618.1-071.1:612.621.9

Мета дослідження: провести клініко-статистичний аналіз анамнестичних даних у жінок з безпліддям і прогнозованою слабкою відповіддю яєчників на стимуляцію гонадотропінами.
Матеріали та методи. Було проведено проспективне дослідження клініко-ста- тистичного аналізу анамнестичних даних у жінок з безпліддям і прогнозованою слабкою відповіддю яєчників на стимуляцію гонадотропінами на клінічній
базі КРТ УДІР НУОЗ імені П.Л. Шупика за період 2020–2021 рр. До І групи увійшли 55 жінок репродуктивного віку з хронічним ендометритом і повторними невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій. До контрольної
групи увійшли 40 жінок репродуктивного віку без порушення фертильності.
Об’єм досліджень: рН-метрія виділень з піхви, оцінка мікробіоцинозу піхви за даними мікроскопії мазка, пофарбованого за Грамом, дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), культуральне дослідження виділень з піхви, дослідження мікрофлори каналу шийки матки та біоптату ендометрія.
Результати. Згідно з отриманими даними, в обох групах первинне безпліддя становило 43,6% та 55,5%, вторинне – 53,4% та 44,4% відповідно. В обох групах відзначений високий рівень артифіціальних абортів (21,8% та 31,1%) та мимовільних ранніх абортів (14,5% та 13,3%) (р>0,05). Серед гінекологічної патології основне місце посідають хронічні запальні захворювання (56,3% жінок І групи та 62,2% ІІ групи), ендометріоз (29,1% у І групі та 26,7% у ІІ групі). Оперативні втручання на органах малого таза в анамнезі мали всі жінки з прогнозованою слабкою відповіддю яєчників на стимуляцію гонадотропінів, 78,0% (78/100) випадків даної категорії жінок були виконані лапароскопічно. Аналіз структури хірургічного втручання у жінок обох груп виявив високу частоту проведення резекції яєчників у зв’язку з наявністю функціональних кіст та доброякісних утворень (27,0%, 27/100).
Заключення. Отже, сприятливими факторами для розвитку «слабкої» відповіді в програмах ЕКЗ був старший репродуктивний вік, висока частота оперативних втручань на органах малого таза і, як результат, зміна кровообігу
коркового шару яєчників, зменшення об’єму строми та редукція фолікулярного запасу. За основними клініко анамнестичними характеристиками пацієнток обох груп можна було порівняти, виявлені міжгрупові відмінності були статистично недостовірні, що дає нам змогу порівнювати їх між собою у подальших дослідженнях.

Біографія автора

Оксана Чайка, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9; тел.: (095) 210-07-23. Е-mail:Dr.chayka.oksana@gmail.com

##submission.downloads##

Опубліковано

06.12.2021

Як цитувати

1.
Чайка О. Особливості клініко- анамнестичної характеристики пацієнток із різним оваріальним резервом. par [інтернет]. 06, Грудень 2021 [цит. за 07, Жовтень 2025];1(3):152-61. доступний у: http://www.par.org.ua/index.php/par/article/view/42