Особливості патогенезу анемії вагітних із порушеннями в пубертатному періоді
Ключові слова:
анемічний синдром, патогенез, сироватковий феритинАнотація
DOI: 10.52705/2788-6190-2021-4-3
УДК 618.3-06:616.155.194:612.392.4
Мета дослідження: вивчення ролі сироваткового феритину в патогенезі анемічного синдрому у вагітних із порушеннями в пубертатному періоді.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети в дослідження були включені 335 вагітних. Усіх пацієнток було розподілено на дві групи. До основної групи увійшли 275 жінок з анемічним синдромом у I, II і III триместрах вагітності, яких
було розподілено на декілька підгруп: І підгрупа – 185 жінок, хворих на залізодефіцитну анемію в I, II і III триместрах вагітності, в яких не зафіксовано гострих або хронічних інфекційно-запальних захворювань, як до, так і в період справжньої
вагітності. Анемію у таких жінок ми умовно позначили як дійсну залізодефіцитну анемію. У ІІ підгрупу увійшли 90 жінок з анемією в III триместрі вагітності, що розвинулася на тлі гострої або хронічної інфекційно-запальної патології. Анемічний
синдром у таких пацієнток умовно позначили як анемію запальних захворювань. До групи контролю включено 60 жінок з фізіологічним перебігом вагітності і нормальними показниками концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів в периферичній крові та обміні заліза, в яких в анамнезі не зафіксовано хронічних інфекційних і аутоімунних захворювань.
Результати. Концентрація гемоглобіну в I триместрі у пацієнток з дійсною залізодефіцитною анемією, що розвинулася у III триместрі, була достовірно вище, ніж у пацієнток контрольної групи, а саме: 119,8±1,9 г/л проти 118,8±2,7 г/л відповідно. Концентрація сироваткового феритину в контрольній групі у всіх триместрах виявилася достовірно вище, ніж у вагітних з анемією в різні терміни гестації. Це підтверджує, що при прогнозуванні ризику розвитку анемії правильнішим є орієнтуватися не на вихідний рівень гемоглобіну, а на концентрацію сироваткового феритину. Коефіцієнт лінійної кореляції досліджуваних показників у I триместрі вагітності становить +0,63, у II триместрі +0,79, а в ІІІ триместрі +0,77. Суть логарифмічної залежності полягає в тому, що при вищих значеннях сироваткового феритину гемоглобін знижується не настільки істотно, як це відмічено при низьких рівнях сироваткового феритину.
Заключення. Результати проведених досліджень свідчать про істотну роль сироваткового феритину в патогенезі анемічного синдрому у вагітних у всіх триместрах гестації. Встановлені особливості патогенезу анемічного синдро-
му необхідно враховувати при розробленні комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 О. Ковалишин

TЦя робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.