Особливості патогенезу анемії вагітних із порушеннями в пубертатному періоді

Автор(и)

  • Орися Ковалишин Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Ключові слова:

анемічний синдром, патогенез, сироватковий феритин

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2021-4-3
УДК 618.3-06:616.155.194:612.392.4

Мета дослідження: вивчення ролі сироваткового феритину в патогенезі анемічного синдрому у вагітних із порушеннями в пубертатному періоді.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети в дослідження були включені 335 вагітних. Усіх пацієнток було розподілено на дві групи. До основної групи увійшли 275 жінок з анемічним синдромом у I, II і III триместрах вагітності, яких
було розподілено на декілька підгруп: І підгрупа – 185 жінок, хворих на залізодефіцитну анемію в I, II і III триместрах вагітності, в яких не зафіксовано гострих або хронічних інфекційно-запальних захворювань, як до, так і в період справжньої
вагітності. Анемію у таких жінок ми умовно позначили як дійсну залізодефіцитну анемію. У ІІ підгрупу увійшли 90 жінок з анемією в III триместрі вагітності, що розвинулася на тлі гострої або хронічної інфекційно-запальної патології. Анемічний
синдром у таких пацієнток умовно позначили як анемію запальних захворювань. До групи контролю включено 60 жінок з фізіологічним перебігом вагітності і нормальними показниками концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів в периферичній крові та обміні заліза, в яких в анамнезі не зафіксовано хронічних інфекційних і аутоімунних захворювань.
Результати. Концентрація гемоглобіну в I триместрі у пацієнток з дійсною залізодефіцитною анемією, що розвинулася у III триместрі, була достовірно вище, ніж у пацієнток контрольної групи, а саме: 119,8±1,9 г/л проти 118,8±2,7 г/л відповідно. Концентрація сироваткового феритину в контрольній групі у всіх триместрах виявилася достовірно вище, ніж у вагітних з анемією в різні терміни гестації. Це підтверджує, що при прогнозуванні ризику розвитку анемії правильнішим є орієнтуватися не на вихідний рівень гемоглобіну, а на концентрацію сироваткового феритину. Коефіцієнт лінійної кореляції досліджуваних показників у I триместрі вагітності становить +0,63, у II триместрі +0,79, а в ІІІ триместрі +0,77. Суть логарифмічної залежності полягає в тому, що при вищих значеннях сироваткового феритину гемоглобін знижується не настільки істотно, як це відмічено при низьких рівнях сироваткового феритину.
Заключення. Результати проведених досліджень свідчать про істотну роль сироваткового феритину в патогенезі анемічного синдрому у вагітних у всіх триместрах гестації. Встановлені особливості патогенезу анемічного синдро-
му необхідно враховувати при розробленні комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Біографія автора

Орися Ковалишин, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 5.

##submission.downloads##

Опубліковано

15.12.2021

Як цитувати

1.
Ковалишин О. Особливості патогенезу анемії вагітних із порушеннями в пубертатному періоді. par [інтернет]. 15, Грудень 2021 [цит. за 07, Жовтень 2025];1(4):17-23. доступний у: http://www.par.org.ua/index.php/par/article/view/47