Особливості порушень менструальної та репродуктивної функції при поєднаній патології матки

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2021-4-5
УДК 618.17/.5-092-06:618.14

Мета дослідження: вивчення патогенетичних аспектів порушень менструальної та репродуктивній функції при поєднаній патології матки.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети було проведено комплексне клініко-лабораторне, функціональне та імуногістохімічне обстеження 109 жінок з поєднаною патологією матки і порушенням репродуктивної функції. Пацієнтки були розподілені на групи: 1-а група (n=69) і 2-а група (n=19) були сформовані з пацієнток з хронічним ендометритом і супутньою генітальною патологією. У 3-ю групу (n=21) увійшли жінки після проведення різних внутрішньоматкових маніпуляцій. Для вивчення нових аспектів патогенезу порушення репродуктивної функції у жінок з поєднаною патологією матки імуногістохімічне дослідження ендометрія проводили методом подвійних антитіл з імунопероксидазною (стрептовідин-біотиновою) міткою, використовували серійні парафінові зрізи.
Результати. Ретроспективне вивчення наданої медичної допомоги продемонструвало, що бажання мати дітей стало причиною активного лікування у більшості обстежених жінок. Протизапальна (включаючи антибактеріальну) терапія раніше проведена в 93,3% хворих, причому в половині випадків – неодноразово. Гормональні препарати раніше призначалися 66,2% хворих. Ендоскопічні хірургічні втручання на органах репродуктивної системи виконані у 46,7% пацієнток. Більше половини жінок використовували програми допоміжних репродуктивних технологій, які не принесли бажаного ефекту. Результати лабораторно-інструментального обстеження підтвердили наявність різних структурно-функціональних змін ендометрія, які могли бути самостійним чинником, що перешкоджає імплантації та успішному розвитку
вагітності. Підвищення проангіогенного потенціалу відіграє значну роль в патогенезі поєднаної патології матки і порушень репродуктивної функції.
Заключення. Поєднана патологія матки є причиною порушень репродуктивної функції жінок. Встановлені патогенетичні особливості свідчать про необхідність більш поглибленого вивчення даної проблеми для розроблення ефективного алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.