Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних пізнього репродуктивного віку після застосування допоміжних репродуктивних технологій

Анотація

DOI: 10.52705/2788-6190-2022-01-8
УДК 618.17/.5-053.8:618.177-089.888.11:618.3/.7-06-084

Пізнє материнство, особливо серед жінок, які народжують вперше, має загальносвітову тенденцію. З віком спостерігається суттєве зниження фертильності та підвищується потреба у застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Вагітність та пологи у пізній репродуктивний вік (ПРВ), так само як і вагітність та пологи після застосування ДРТ, асоціюються з вищою частотою акушерських та перинатальних ускладнень. Отже, поєднання цих факторів у пацієнтки дозволяє віднести її до групи високого ризику.
Для профілактики ускладнень вагітності та пологів у пацієнток ПРВ після застосування ДРТ на підставі власних ретроспективних досліджень, чинних міжнародних настанов та рекомендацій щодо менеджменту крові пацієнтки
було сформовано алгоритм ведення вагітності та розродження у цього контингенту жінок.
Мета дослідження: визначення ефективності запропонованого алгоритму ведення вагітності та розродження вагітних ПРВ після застосування ДРТ.
Матеріали та методи. До проспективного дослідження увійшли 150 пацієнток ПРВ, які народжують вперше в головному передлежанні без тяжкої соматичної патології, аномалій розвитку матки та вроджених вад розвитку плода. Було сформовано три групи. До I (основної) групи увійшли 50 пацієнток після застосування ДРТ, розродження яких проводили згідно із зазначеним вище алгоритмом, до ІІ (порівняння) групи – 50 пацієнток після застосування ДРТ та до ІІІ (контрольної)
групи – 50 пацієнток зі спонтанною вагітністю. Вагітність та розродження пацієнток ІІ та ІІІ груп проводили відповідно до чинних протоколів МОЗ України.
Для проведення статистичного аналізу були розраховані відношення шансів та 95% довірчий інтервал. Значущість різниці визначали за допомогою t-критерію Стьюдента для безперервних змінних та критеріїв хі-квадрат і точного критерію Фішера для категоріальних змінних. Рівень статистичної значущості – р<0,05.
Результати. Частота нормальних пологів в основній групі суттєво не відрізнялася від групи порівняння та контрольної групи. Середній об’єм крововтрати під час вагінальних пологів в основній групі становив 263,04±10,8 мл, був достовірно меншим, ніж середній об’єм крововтрати у групі порівняння (328,5±19,17 мл; р1,2<0,05) та суттєво не відрізнявся від аналогічного показника в контрольній групі (273,71±10,23 мл; р1,3>0,05). Частота кесарева розтину (КР) достовірно не відрізнялася у групах дослідження. Проте частка ургентного КР в основній групі становила 52% і була достовірно нижче, ніж у групі порівняння та в контрольній групі (р1,2,3<0,05). Структура показань до ургентних КР достовірно не відрізнялася (р1,2,3>0,05). Середній об’єм крововтрати після КР в основній групі становив 686,67±17,05 мл, був достовірно меншим, ніж цей показник у групі порівняння (813,67±47,26 мл; р1,2<0,05), та суттєво не відрізнявся від аналогічного показника в контрольній групі (695,33±29,32 мл; р2,3>0,05). Анемія була одним із найбільш частих ускладнень вагітності та післяполого-
вого періоду. У терміні 35–37 тиж гестаційна анемія ускладнювала вагітність у 2% пацієнток основної групи порівняно з 30% пацієнток групи порівняння та 18% пацієнток контрольної групи (р<0,05). Анемію через 8 тиж після пологів діагностували у 2% пацієнток основної групи, у 56% пацієнток групи порівняння та у 44% пацієнток контрольної групи (р1,2<0,01; р1,3<0,05). Середній термін перебування у стаціонарі після пологів становив 4,08±0,19 днів в основній групі, був достовірно меншим, ніж у групі порівняння (р<0,05) та суттєво не відрізнявся від контрольної групи.
Заключення. Додаткове визначення концентрації феритину під час вагітності та вчасна корекція латентного залізодефіциту у пацієнток пізнього репродуктивного віку (ПРВ) після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) значно знижує вірогідність проявів гестаційної та післяпологової анемії і пов’язаних з ними ускладнень та не призводить до надмірного споживання препаратів заліза. Заміна індукції пологів у терміні 40–41 тиж гестації за відсутності спонтанного
початку регулярної пологової діяльності на плановий кесарів розтин (КР) у пацієнток ПРВ після застосування ДРТ не приводить до збільшення загальної частоти оперативних пологів, дозволяє суттєво зменшити кількість ургентних
КР та перевести їх у планові. Профілактичне застосування комбінації карбетоцину та транексамової кислоти одразу після перетину пуповини у даного контингенту пацієнток достовірно зменшує об’єм крововтрати та дозволяє знизити частоту масивних акушерських кровотеч, відповідно зменшуючи частку післяпологових ускладнень, зокрема анемій.