Перинатальні наслідки розродження жінок, які мали порушення менструальної функції в пубертатному періоді

Анотація

Питання збереження репродуктивного здоров’я жінки протягом багатьох років не втрачає своєї актуальності. Фундаментальні дослідження останніх десятиліть дозволили визначити основні механізми функціонування жіночої репродуктивної системи, але поодинокими залишаються дослідження щодо особливостей перебігу вагітності, ускладнень пологів і стану новонароджених у жінок із порушеннями менструальної функції в пубертатному періоді. Мета дослідження: за даними лабораторних та інструментальних методів до- слідження вивчити особливості пологів і стану новонароджених у жінок, які мали порушення менструальної функції в пубертатному періоді.

Матеріали та методи. За характером порушень основну групу вагітних (n=120), які мали розлади менструальної функції в пубертатному періоді, було розподілено на три підгрупи: 1-а підгрупа – 40 вагітних з первинною олігоменореєю в анамнезі, 2-а підгрупа – 40 вагітних з пізнім віком менархе, 3-я підгрупа – 40 вагітних з пубертатними кровотечами. У контрольну групу увійшли 40 вагітних з правильним ритмом менструацій у пубертаті.

Результати. У ході клінічного дослідження відзначали достовірні розбіжності біологічної неготовності організму до пологів у всіх підгрупах основної групи вагітних порівняно з контрольною групою. У 35 (29,2%) вагітних, які мали порушення менструальної функції в пубертатному періоді, в передбачуваний термін пологів відзначено «незрілу» або недостатньо «зрілу» шийку матки, що мало значення у порушенні пологової діяльності при мимовільних пологах у потиличному передлежанні і збільшенні частоти розродження шляхом кесарева розтину (КР). Кесарів розтин проведено у 51 (42,5%) вагітної основної групи: плановий КР – у 39 (32,5%), терміновий у пологах – у 12 (10,0%) жінок. У групі вагітних із правильним ритмом менструацій мимовільні пологи відбулися у 37 (92,5%) жінок, плановий КР через звужений таз і великий плід – у 2 (5,0%), екстрений КР – в 1 (2,5%) випадку. Частота ускладнень у пологах (порушення пологової діяльності, передчасний розрив плодових оболонок, кровотечі) в основній групі у 4 рази вище, ніж у групі контролю (р˂0,001), у порівняльному аспекті між підгрупами розбіжності недостовірні. Виявлено, що 95,2% новонароджених від матерів, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді, були у задовільному стані. Оцінка за шкалою Апгар достовірно вища у новонароджених від мате- рів, які отримали прегравідарну підготовку. Частота окремих станів, що ви- никають у перинатальному періоді, найвища у новонароджених від матерів із первинною олігоменореєю в анамнезі.

Заключення. Результати проведених досліджень підтверджують наявність біологічної неготовності організму до нормального перебігу пологів у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді, про що свідчать порушення пологової діяльності, основним предиктором яких слід відзначити плацентарну дисфункцію. Частота окремих станів, що виникають у перинатальному періоді, достовірно вище, ніж у новонароджених від матерів, що мали правильний ритм менструацій. Знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у жінок зі зниженим репродуктивним потенціалом можливо шляхом оптимізації програми прегравідарної підготовки та впровадження науково обґрунтованого комплексу лікувально-профілактичних заходів.